68-річний Олександр Грезін із Лисичанська працює монтувальником сцени у Тернопільському академічному обласному театрі актора і ляльки. До повномасштабного вторгнення він 20 років був шахтарем на Луганщині. У 2022 році через війну був змушений переїхати до Тернополя.
"Наша робота підготувати сцену до вистави, виставити всі декорації, посвітити куліси. В шахті я працював на основному виробництві, в проходці, а тут допоміжна робота. Тобто, зібрати та розібрати, принести та віднести. Основну роботу виконує режисер і артисти.
Йдуть в шахту за одним, за довгим рублем. Поки холостяк був, воно того не треба було, як одружився, дітки пішли, треба більше грошей стало, пішов у шахту", — розповів чоловік Суспільному.
Монтувальником сцени Олександр Грезін працює майже два роки:
"Щотижня інша вистава і з понеділка по суботу йдуть репетиції, а потім у неділю йде вистава".
У Тернопіль, каже Олександр, разом із сім’єю приїхав у травні 2022 року. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну зустрів у рідному місті:
"Вночі вибухи були. Коли прийшов додому, то кажуть повномасштабне вторгнення. Вже під Сєвєродонецьком були. І як почали нас з 24 лютого бомбити, то так було поки ми не поїхали. Ми вже їхали під обстрілами, вже дорога на Бахмут прострілювалась зі сторони Попасної. Нас вже блокпост не пускав, хлопці поїхали через села, проїхали. Ми до сина їхали, проскочили. Сюди в Тернопіль приїхали. У гуртожитку, як жили, так і живемо.
Син поранений був у Лисичанську 15 квітня 2022 року. Його направили спочатку в Бахмут, потім в Дніпро, а з Дніпра вже у Тернопіль, в обласну. Ну, і ми слідом за ним приїхали сюди, і до цих пір живемо тут".
На запитання, про що зараз мріє, Олександр відповів так:
"Додому хочеться. Оце мрія. Додому".
