У Тернополі зустріли тіло полеглого воїна, історика, пластуна, громадського діяча Андрія Буди. Він добровільно став на захист України у перші дні повномасштабного вторгнення Росії. Служив в 10 окремій гірсько-штурмовій бригаді "Едельвейс". Загинув 10 грудня під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Андрію Буді було 43 роки.
У Тернополі колона з тілом воїна проїхала від вулиці Тролейбусної до будинку на вулиці Громницького, в якому Андрій мешкав з 1999 року.
Далі траурна колона вирушила до "Дому печалі", що на Микулинецькій.
У колоні, вулицями міста, тіло полеглого бійця супроводжувала подруга Любов Вовк. Вона розповіла, що познайомилася з Андрієм 26 років тому, коли обоє були в Пласті.
"Пам’ятаю Андрія завжди усміхненим і по-філософськи проникливим. Його почуття гумору було дуже специфічним. Він міг жартувати із серйозним обличчям, ти ніколи не знав, чи він жартує, чи говорить серйозно. Там, де він був, там завжди було легко і просто. Розум не може прийняти те, що його нема. Коли сиджу вдома, передивляюся фотографії, перечитую переписку, то плачу. Я не хочу вірити, що це кінець його земного життя", — сказала Любов Вовк.
Попрощатися з Андрієм у "Дім печалі" прийшли рідні, друзі та знайомі військового, серед них – друг Андрія Остап Маркович. Чоловік розповів, що не маючи військового досвіду, Андрій брав участь в АТО у 2014 році.
"Я знав Андрія ще з 1998 року. Ми з ним познайомились на пластовому таборі. З тих пір ми часто перетинались. В гуртку він для мене був і виховником, і другом, і побратимом по життю. Він був дуже веселий, був найсвітлішою людиною, з усіх, кого я знав. Ще 5 грудня я з ним переписувався, бо якраз відправив йому передачу".
Друг загиблого військовослужбовця Ромко Задорожний розповів, що вони також познайомилися у Пласті.
"Андрій завжди був самостійний, завжди мав власну думку і міг її аргументувати та твердо озвучити".
Віддати шану полеглому захиснику України прийшов його сусід Анатолій Яржемський:
"Я знаю Андрія з дитинства, з кінця 90-их років ми жили по сусідству. Це була чудова людина. Я завжди своїм дітям ставив його в приклад. Він був відданий нашій державі. Людина, яка пройшла всі майдани. Він був патріот. Це дуже валика втрата і мені дуже важко говорити про це".
