У неділю, 23 листопада, у Вищих Луб'янках Збаразької громади на Тернопільщині померла колишня зв'язкова ОУН-УПА Ганна Самотіс. Жінці було 99 років.
Про це повідомляють на сторінці громади в соцмережі.
У віці 17 років її засудили на 10 років позбавлення волі. Ганна Самотіс відбувала покарання у виправно-трудових таборах Республіки Комі Іркутської області.
"Ганна Дмитрівна була прикладом відданості рідній Україні, вірності ідеалам свободи і незалежності, патріотизму українського народу. Щиро співчуваємо рідним та близьким покійної з приводу непоправної втрати", — йдеться у повідомленні.
У грудні 2023 року Ганна Самотіс розповідала кореспондентам Суспільного, що у 16-ть років вона добровільно вступила в ОУН і стала зв'язковою. Передавала інформацію для повстанців за допомогою записок, які тоді називали "стафетками":
"Нас п’ятеро дівчат відібрали, що їхні батьки були націоналістами, і ми погодилися допомагати нашим хлопцям, які підуть в партизанку. Мали носити їм медикаменти, теплий одяг, шкарпетки чи їсти, а іноді й записки. Куди ми це все носили — ніхто не знав. Тільки кожна про себе знала. Те, що несли, було в папірчику закручене і було заліплене, щоб ми не могли подивитися, що там є. Було так, що я не раз йшла і побачила москалів, а мала документи за пазухою, то мусила одразу їх знищити, то взяла в рот і з'їла. А потім одна наша землячка недалека видала нас всіх".
З іншими засудженими Ганна працювала на лісоповалі.
"Мали ми нарізати 22 куби лісу за пайку хліба. Влітку це ще було пів біди, а взимку — 45 градусів морозу або більше 50-ти. У валянках ходили, вони намокали, ми носили їх до сушарки. Приносиш, вони ще теплі, а на сніг — і знов замерзли. Тому зараз ноги так крутить, все болить".
Відбувши заслання, в липні 1954-го року Ганна Самотіс повернулася в родинне село Вищі Луб'янки. На початку 1992 року її реабілітували.
