Тернополянка Уляна Хомишак із дитинства займається кінним спортом. Тренується в місцевому клубі верхової їзди, що в Кутківцях, понад десять років.
За її словами, любов до коней прищепила мати. Жінка з першої зарплати купила коня.
"Мама привела його додому. Каже: "Це наш кінь і тепер він живе у нас. І довелося там, де стояла машина в гаражі, зробити стійло для коня. Десь в років 11-ть мама привела мене в клуб верхової їзди й з цього розпочалася моя велика любов до коней".
Уляні 21 рік, а її вихованиці Барбарі – чотири.
"Барбара - середня кобила, тому носить вуздечку "коп". А є ще вуздечки "фул" та "ікс-фул". Вуздечка потрібна для управління конем. Якщо тямущий вершник, то кінь спорядження не відчуває. Для того й проводиться навчання, щоб вершник відчував коня".
Із Барбарою дівчина займається два роки, тренуються щодня.
"Завдяки їй розвинулися мої знання. Вийшла на новий рівень, із нею розпочала стрибати. Дякуючи їй я зрозуміла, як це – відчувати коня і працювати з ним в команді".
Паралельно Уляна здобуває фах юриста. Щоденний графік насичений: і на заняття ходити треба, й щодня приїжджати до клубу. В морозну погоду Уляна та Барбара не стрибають - замерзає ґрунт у манежі й можна травмуватися.
За словами Уляни Хомишак, спортивний кінь тренується годину на день та має вихідний.
"Двічі на тиждень ми стрибаємо через перешкоди. В інші дні, або поле, або манеж. Ми відточуємо її чуття моєї руки, моєї ноги, її алюри".
Кінний спорт потребує фінансів і наполегливої праці.
"Це спорт для еліти, тому що все спорядження дуже дороге. Власне, як і утримання коня. Можна собі купити стареньку кобилу з села за 500 доларів, а можна купити коня за 20 тисяч доларів і більше. 20 тисяч – це в середньому. Хороший кінь, який готовий стрибати, брати участь у змаганнях на рівні країни чи міжнародних".
Для конкуру, яким займається дівчина, потрібні жваві та треновані коні, які впевнено долають перешкоди.
"Це такі коні, на яких ти сідаєш і він такий: "Маленька, ти сядь, а я все зроблю. Ти головне сиди і не хитайся там".
Початківцям вершниця радить сидіти впевнено й рівно.
"Це все приходить з часом, із досвідом. Потрібно щодня тренуватися, щоб усе це відточити".
Читайте також
- Іпотерапія: як на Хмельниччині лікують за допомогою коней.
- Туристичні поїздки верхи протяжністю у 150 кілометрів організовує родина з Вінниччини.
