Понад сотню листівок початку 20 століття із зображенням Тернополя міжвоєнного періоду зберігають у фондах Тернопільського обласного краєзнавчого музею. Копії листівок можна переглянути в експозиції періоду Австро-Угорської імперії і Польської республіки.
Про це розповів завідувач відділу новітньої історії Володимир Пукач.
За його словами, в експозиції також є колекція ключів від будинків давнього Тернополя.
"Ми хотіли показати, яким був Тернопіль до боїв періоду Другої світової війни. Тому, що, 80% забудови міста було знищено. На цих листівках можна побачити, яке красиве тоді було місто".
За словами Володимира Пукача, частина пам’яток, які є на цих світлинах, в той час належали польській громаді Тернополя.
"Станом на 1921 рік в Тернопільському воєводстві людей польської національності було 31% відсоток, українців — 59%. У 1944-1946 роках між Українсько-радянською республікою і Польщею відбувся обмін населенням. Тобто з території Тернопільської області всі поляки були виселені".
Володимир Пукач роздрукував копії поштівок, щоб показати, які пам’ятки у місті збереглись до нашого часу.
"Будівля Тернопільської загальноосвітньої школи №4 має свою цікаву історію. Вона збудована в період Австро-Угорської імперії для Польської гімназії. На одній зі світлин початку 20 століття зображена ця будівля Другої державної австрійської гімназії з польською мовою викладання. Будівля сильно постраждала під час Другої світової і її відбудували в трохи іншому стилі".
У 1918 році в цій будівлі перебував уряд Західноукраїнської народної республіки, — розповів Володимир Пукач.
На місці, де зараз Театральний майдан, в кінці 19 — на початку 20 століття, стояв пам’ятник польському поету Адаму Міцкевичу.
"От маємо на світлині зображення з Тернопільської листівки міжвоєнного часу. Тобто цей варіант пам’ятника спорудили в 1923 році. І проіснував він до Другої світової війни, коли його знищили німецькі окупанти".
В одному з будинків на сучасній вулиці Івана Франка в міжвоєнний період діяло польське товариство "Сокіл". Після Другої світової війни будівля втратила свій первісний вигляд, зазначив Володимир Пукач. Тепер тут — кінотеатр.
"Будівлю використовували не тільки польським товариством "Сокіл", а й українськими різними організаціями, бо в цій будівлі був великий зал, який, фактично, служив для різних культурних потреб міста Тернополя".
Парафіяльний костел, споруджений у 1908 році, на той час був найвищою будівлею у місті, розповів Володимир Пукач. Храм був зруйнований вже за радянської влади. Зараз там — центральний універмаг.
"Власне, в цьому місці колись унікальний храм, збудований в стилі неоготики на початку 20 століття. Цей храм проектував відомий львівський архітектор Мар’ян Тальовський. Він проектував не тільки наш тернопільським костел, в й величний храм Єлизавети і Ольги, який знаходиться поруч із залізничним вокзалом".
У Тернополі був також Єзуїтській костел, — розповідає Володимир Пукач. За його словами, пам’ятку перебудували після Другої світової війни та відкрили там швейну фабрику.
"Будівля Єзуїтського костелу теж має цікаву історію. Споруджений цей храм був у 1901 році. Архітектура будівлі була близька до нероманського стилю. На одній з листівок можна побачити, як виглядав Єзуїтський костел на початку 20 століття перед Першою світовою війною".
Будинок, який досі добре зберігся — захоронка на вулиці Острозького, розповів Володимир Пукач.
"Захоронка — це є дитячий садок, де навчалися діти дошкільного віку. На світлин бачимо, як ця будівля виглядала на початку 20 століття. І є збережена листівка, на якій монахині, які займалися вихованням дітей польської національності".
Під час Другої світової війни 80% Тернополя було зруйновано, зазначив Володимир Пукач. За його словами, більшість архітектурних пам’яток не збереглися або були перебудовані, а щоб відтворити атмосферу міжвоєнного Тернополя, й створили цю експозицію.
