У селі Котів Саранчуківської громади на Тернопільщині відбувся футбольний турнір пам’яті Назарія Соколовського. Доброволець із позивним Сокіл служив у Силах спецоперацій. Загинув 1 березня 2024 року біля Глухова Сумської області.
Турнір провели до дня народження Назарія — 27 квітня йому мало б виповнитись 36 років. Однокласник і друг Сокола Володимир Семенець розповів, що у грати футбол вони почали ще зі шкільних років, були в одній команді.
" Він був прекрасним другом і не тільки для мене. Всі, хто його знали, його дуже любили, поважали. Ми завжди чекали, казали: "Головне, щоб Сокіл був в команді". Всі дуже тішилися, коли він приходив, забивав голи, допомагав команді. Навіть вже коли воював, відпустили — о, ми тішилися, що Назар є", — розказав Володимир Семенець
Побратим Назарія Дмитро попросив не показували його обличчя. Розповів, що Назарій воював на Донецькому та Сумському напрямках. Загинув від ворожого авіаудару:
"Він проявив себе як людина, на яку не просто можна опертися, а якій можна довірити дуже відповідальні завдання. Тому наші хлопці завжди казали, Назар — це та людина, яка ніколи не просить нічого для себе, він завжди хотів для когось. Якщо немає настрою або втома — він прийде, розвеселить. Він — людина такого внутрішнього багатства. Він був дуже сильний всередині. І тоді, коли підрозділ падав духом в скрутній ситуації, він міг підняти мотивацію, і це було дуже круто насправді".
Назарій народився у селі Рибники Саранчуківської громади. Його батько Остап розповів, що сина виховували патріотом.
"Назар добровольцем пішов служити. Він зі мною говорив, казав: "Хто піде, якщо не я?" Міг і не йти, бо хворів. Але казав: "Я не можу так вчинити, щоб не йти воювати". Наша сім’я ще в 50-ті роки була вивезена на Сибір. Його дідусь був патріотом і так само виховував внука. Я гордий за свого сина", — сказав Остап Соколовський.
Назарій Соколовського був депутатом сільської ради, працював директором місцевого комунального підприємства, грав у місцевій футбольній команд, — про це розповів голова громади Володимир Петровський.
"Надзвичайно добра і совісна людина. Виконавець, активний, ініціативний, "майстер на всі руки". Він був великим господарем, людина з вищою освітою, технічно грамотний, дуже активний в громадському і політичному житті, учасник двох Майданів. Розглядався, як ймовірний кандидат на посаду голови громади на наступних виборах", — розповів Володимир Петровський.
Участь у турнірі взяли шість команд. Три — з Бережан: "Юність-1" та "Юність-2", а також "Хатки", в якій грав Назар Соколовський. Крім цього змагалися команда Саранчуківської територіальної громади, "Вільховець" й команда військових побратимів Назарія "Опір". Турнір розпочався із виконання державного гімну. Пам’ять Назарія Соколовського вшанували хвилиною мовчання. Капітани команд підняли національний прапор. Першим по м’ячу вдарив 3-річний син Назарія Соколовського Захарій.
Команди грали спершу в двох групах, потім — у півфіналі та фіналі. Переможцем турніру стала команда Саранчуківської територіальної громади. Призерам вручили кубки, грамоти та пам’ятні медалі із зображенням Назарія Соколовського, а також грошові винагороди. Їх гравці передали для допомоги ЗСУ, розповів голова громади. За його словами, під час заходу зібрали 44 тисячі гривень для військових Сил спеціальних операцій.
Нагадаємо, в березні на сайті Офісу президента зареєстрували петицію щодо присвоєння Назарію Соколовському звання Героя України. Вона зібрала необхідні 25 тисяч голосів.
