Рентгенівські промені та картина захворювання, яку можна відтворити з їх допомогою – спеціалізація лікаря Артема Євгеновича Скульбєди і його щоденна рутина. Кількадесят пацієнтів, що поступають за зміну на КТ та МРТ-обстеження – така робота лікаря-рентгенолога в обласній лікарні. Про будні роботи рентгенолога — в матеріалі Суспільного.
Артем Скульбєда закінчив медичний факультет СумДУ у 2001 році. Спочатку, розповідає, за розподілом поїхав працювати в місто Лебедин.
Побачив зворотній бік медицини, познайомився з хорошими людьми в Лебединській центральній лікарні. Вдячний першому вчителю — Білоконський Володимир Володимирович, також хочу згадати свого вчителя — це був Вергун Борис Миколайович", — розповів лікар.
У 2003 році Артем Євгенович почав працювати рентгенологом кабінету КТ, а з 2008 року – МРТ в Сумській обласній лікарні.
"З усіх спеціальностей рентгенологія найбільш вдало відповідає моєму характеру. Тут є моменти творчі, оскільки захоплююсь живописом, фото, то найбільш до душі була рентгенологія. Ця спеціальність динамічно розвивається. Згодом я опанував КТ, МРТ і запроваджував це в практиці", — поділився лікар.
Загалом перший рентгенівський апарат в майбутній Сумській обласній лікарні був встановлений в приміщенні теперішнього рентгенкабінету №2 в 1926 році. Тепер у розпорядженні рентгенологів – одразу кілька методів дослідження людського організму.
"До КТ вдаються при гострих станах, травмах, підозрі на інсульт. Також це дослідження параназальних синусів, органів дихання, органів черевної порожнини. МРТ має перевагу в тому, що висока контрастна спроможність, тканинний градієнт високий, це дозволяє бачити структуру м'яких тканин навіть без контрастування", — зазначив Артем Скульбєда.
Згідно з протоколом, ділиться Артем Скульбєда, першим пацієнта має обстежити сімейний лікар або спеціаліст конкретної галузі. Саме вони визначають, чи потрібне людині КТ або МРТ-обстеження, і в направленні вказують мету дослідження. МРТ, наголошує лікар, вважається безпечним для пацієнта. КТ дослідження передбачає променеве навантаження в кілька разів вище, ніж рентген, однак розвиток медицини пом'якшив і цей вплив: "На сучасних апаратах спеціальне програмне забезпечення, яке знижує променеве навантаження, іонізуюче випромінювання. Сучасні апарати більш безпечні, ніж навіть та лінійка, що була 10 років тому".
Одним із найважчих періодів в роботі Артем Євгенович називає період пандемії коронавірусу. Ознаки пневмонії тоді виявляли у більшості пацієнтів, навіть без клінічних проявів, ділиться лікар, і КТ-діагностику використовували для визначення необхідності госпіталізації.
"Був цікавий період, коли всіх направляли на КТ, і кому потрібно, і кому не дуже, наприклад, людей, у яких не було дихальної недостатності. Багато людей, були залучені всі резерви, люди працювали в три зміни", — розповів лікар.
Повномасштабна війна принесла медикам нові виклики. Нині, ділиться рентгенолог, знімки пацієнтів нерідко демонструють загострення хронічних захворювань і наявність у людей серцево-судинних патологій. Кабінет КТ в обласній лікарні працює цілодобово, адже частина пацієнтів – ургентні. Робота рентгенологів тісно пов'язана з іншими галузями медицини – співпрацювати доводиться з хірургами, нейрохірургами, травматологами і урологами, розповідає Артем Скульбєда.
"З Артемом Євгеновичем навчались разом, знайомі давно, співпрацюємо тісно. Урологічні хворі, що потребують обстеження на МРТ, направляються для діагностики в основному раку передміхурової залози, і його результати майже в 100% випадків підтверджують діагноз", — поділився обласний уролог Андрій Колісниченко.
Озвучення пацієнту і його родичам небезпечного діагнозу – найскладніша частина роботи, ділиться лікар. Для інформування про захворювання і його прогнози існує алгоритм: "Я вважаю, що пацієнтам потрібно казати діагноз, тільки це має звучати не як вирок, а повинно мотивувати боротися, бо онкологія зараз — не вирок, можна лікувати навіть занедбані стани".
Встановити пацієнту діагноз і полегшити його стан – те, що лікар найбільше цінує в роботі рентгенолога:
" Я отримую задоволення, коли попадається патологія, про яку мало хто знає, якісь рідкісні хвороби, про які ти десь прочитав – і воно з'являється. Або знайшов щось таке, що ніхто не зміг виявити, а ти знайшов – і людину врятували".
Короткохвильове електромагнітне випромінювання, відоме нині як рентгенівське проміння, німецький фізик Вільгельм Рентген відкрив 8 листопада 1895 року. Саме цього дня відзначають День рентгенолога в Україні та Міжнародний день радіології. В день професійного свята рентгенолог ділиться: скоро в обласній лікарні презентують новий МРТ-апарат.
"Якщо ти не можеш знайти час на обстеження, рано чи пізно доведеться знайти час на лікування. Профілактика — це дуже важливо", — наголосив Артем Скульбіда.
Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
