Суспільне у соцмережах запитало підписників про їхній досвід збору коштів на потреби шкіл і дитячих садків. Згідно з отриманими відповідями, у освітніх закладах Сумщини існує практика батьківських внесків. На що збирають гроші та як це коментують керівники установ, наскільки фінансова допомога врегульована на законодавчому рівні та де межа між добровільним внеском і примусом — у матеріалі.
Оновлення класів та груп, купування побутової хімії, канцелярії, іграшок, меблів чи друкованих зошитів — це типові потреби шкіл та садочків Сумщини, на які, за результатами опитування підписників Суспільного, найчастіше збирають гроші з батьків. Загалом у понад 50 публічних та анонімних відповідях спостерігаються спільні запити.
Голова громадської організації «Батьки SOS» Альона Парфьонова у коментарі Суспільному говорить, що питання батьківських внесків вкорінилося в суспільстві з 90-х років, коли матеріальна база закладів освіти була на низькому рівні. Тоді вчителі просили саме те, чого потребував освітній процес. Згодом це переросло «в абсурдні забаганки, як-от: подарунок школі, подарунок вчителям на закінчення 4 класу, 9, 12, 11 класу».
Окремо голова ГО виділяє історії, коли з'явилися комерційні освітні програмиНавчальні програми Нової української школи (НУШ) виникли на початку 2018 року, коли колегія Міністерства освіти і науки України затвердила перші типові освітні програми для 1–2 класів (під керівництвом О. Савченко та Р. Шияна).До нетипових програм належать: «Інтелект України», «Світ чекає крилатих», «Росток», «На крилах успіху»., що вимагали робочих зошитів. Потім — «ковідні» часиПандемія COVID-19 тривала переважно у 2019–2023 роках. ВООЗ офіційно оголосила про закінчення глобальної надзвичайної ситуації у травні 2023 року., коли збирали на термометри, на маски та на антисептики, хоча, за її словами, на той момент заклади освіти були забезпечені базово необхідними речами. Під час широкомасштабної війни до цього переліку додалися питання укриття і безпекових заходів.
100 гривень на потреби, 250 — на зошити, 600 — на канцелярію: результати опитування батьків та відповіді освітніх закладів
У Сумській спеціалізованій школі № 17, за повідомленням одного з читачів Суспільного, збирали кошти на закупівлю меблів та перегородок в укриття. А в ліцеї № 33, за свідченнями іншої підписниці, — на лінолеум та бронеплівку на вікна. У Шостці — на ремонт укриття у школах.
В управлінні освіти та науки Сумської міської ради на запит Суспільного зазначили, що подібних запитів від цих закладів освіти не надходило.
«Від адміністрації Сумської спеціалізованої школи № 17 не надходило запиту на закупівлю меблів та перегородок в укритті. Також від адміністрації Сумського ліцею № 33 не надходило запиту на оновлення лінолеуму та закупівлю бронеплівки».
Водночас управління освіти та науки Сумської міської ради підтвердило, що зверталося до Сумської міської військової адміністрації та департаменту фінансів щодо виділення додаткових коштів на оплату теплопостачання, електроенергії, праці, продуктів, підготовку закладів до навчального року та опалювального сезону. Ці запити задовольнялися.
Відповіді від управління освіти і науки Шосткинської міської ради Суспільне не отримало.
Альона Парфьонова наголошує: якщо керівники шкіл чи садочків не подавали запити щодо забезпечення на управління освіти, але звертаються до батьків, це може розцінюватися як вимагання.
«Якщо вони (керівники закладів, — ред.) їх (запити, — ред.) не подавали, тому що вони не захотіли, їм так не подобається, їм треба чекати тендерну процедуру і так далі. Якщо вони вирішили цю проблему перекласти на плечі батьків, то це буде примус і вимагання».
За словами ще однієї підписниці Суспільного, у сумському дитячому садку №7 щомісяця батьки здають по 100 гривень на потреби, а також по 250 гривень на навчальні зошити, 600 гривень — на канцелярію. Додатково просять приносити олівці, альбоми та розмальовки. Крім того, «практикуються подарунки від випускних груп: ремонти в якомусь приміщенні, доріжки до майданчика, покупки телевізорів в групи. Якщо виникають якісь питання, відповідь завідуючої одна: "Не подобається — переводьтеся"».
У відповіді на запит Суспільного у Сумському ДНЗ № 7 «Попелюшка» зазначили, що забезпечення установи засобами гігієни, канцелярією, меблями та побутовою технікою відбувається в межах бюджетних асигнуваньБюджетне асигнування — це повноваження розпоряднику бюджетних коштів на взяття зобов'язань та витрачання бюджетних коштів на конкретну мету в процесі виконання бюджету, яке надано відповідно до бюджетного призначення., а кошти на їхні запити виділяються відповідно до пріоритетності видатків в умовах воєнного стану.
Керівництво установи зазначає, що у закладі немає жодних затверджених чи обов'язкових списків матеріальних цінностей або товарів, які батьки зобов'язані купувати, а також не існує примусового збору коштів чи вимог щодо «подарунків від випускних груп». Водночас в адміністрації зауважили, що: «законодавство не обмежує право батьків надавати закладу виключно добровільну благодійну допомогу», а звіти про надходження та використання всіх коштів оприлюднюються на офіційному вебсайті садка.
«Кошти збираються виключно на спеціальний рахунок». Чи законні батьківські внески
Начальниця управління Державної служби якості освіти у Сумській області Алла Рябуха говорить, що згідно 30 статті Закону України «Про освіту», кожен заклад зобов'язаний оприлюднювати на своєму вебсайті кошториси та повні фінансові звіти про надходження й використання абсолютно всіх коштів, зокрема й благодійних внесків та будь-яких позабюджетних надходжень. Також на цьому ж сайті мають зазначатися і потреби закладу. Батьківські внески можуть збиратися, але це має бути винятково добровільно і у безготівковій формі:
«Закон дозволяє створювати фонди. [...] Кошти, якщо збираються, то виключно на спеціальний рахунок, який є у закладі освіти».
Керівниця ГО «Батьки SOS» Альона Парфьонова зазначає, що оснащення груп чи кабінетів телевізорами, проєкторами, принтерами — це обов'язок засновника.
«Утім, дуже часто заклади освіти не звертаються до засновника. Дуже часто на своїх нарадах засновник каже: "Працюйте з батьками"».
У Андріяшівці Роменського району, стверджує один із підписників Суспільного, у закладах освіти збирають гроші на продукти харчування, зокрема на овочі.
«У нашій школі гроші збирають на туалетний папір та інші дрібниці. Хоч відділ освіти говорить, що школи забезпечені всім необхідним. [...] Директор казала, що потрібно здавати гроші і овочі. Бо овочі завозять гнилі».
В повідомленні підписника також йшлося, що були заяви, нібито батьки здають кошти добровільно.
«Але добровільні внески не обговорює директор, хто здав у минулому році, хто ні, і по якій причині».
У відділі освіти Андріяшівської сільської ради Суспільному відповіли, що всі потреби закладів повністю покриваються за бюджетні кошти. Придбання мийних засобів, будматеріалів, лінолеуму, жалюзі, електротоварів та матеріалів для огородження генераторів — всі ці клопотання були задоволені. Організація харчування дітей забезпечена через централізовані закупівлі, які здійснюються вчасно. При цьому фінансування їдальні ліцею відбувається за рахунок державної субвенції, місцевого бюджету та Всесвітньої продовольчої програми ООН для учнів 1–4 класів, тоді як дитсадок «Сонечко» утримується винятково за кошти громади.
У відділі додали, що жодних обов'язкових вимог щодо принесення чи купівлі продуктів батьками не висувалося, а зафіксована в ліцеї передача овочів була виключно добровільною ініціативою самих батьків, що офіційно підтверджено протоколом їхніх зборів.
«Придбання необхідних товарів, матеріалів, обладнання, засобів гігієни та продуктів не повинно перекладатися на батьків як обов'язковий фінансовий чи матеріальний обов'язок», — йдеться у відповіді.
Альона Парфьонова наголошує на важливості чітко розмежувати примусові збори, які організовують школа або наближені батьки до адміністрації закладу освіти, та благодійність, коли використовують окремий рахунок:
«Там, де кажуть, що в нас благодійний внесок 500 гривень, — це не благодійний внесок. Це вимагання».
Начальниця управління Державної служби якості освіти у Сумській області Алла Рябуха радить батькам спочатку з'ясувати реальну ситуацію у керівників закладу освіти:
«Чи є в школі бюджет? А ви у міської влади, у засновника ці кошти просили? Йдемо до засновника. Як правило, він говорить, що до нас керівник закладу не звертався. В першу чергу треба батькам з'ясувати реальну ситуацію».
Альона Парфьонова пропонує заздалегідь чітко прораховувати всі потреби, а також впроваджувати сервісні служби з аварійними бригадами на базі управлінь освіти. Це дозволить не тримати в кожному закладі окремого сантехніка чи електрика, що оптимізує витрати на заробітні плати, поточні ремонти та усунення аварій.
«Поєднання турботи, групового тиску, страху виділятися та багаторічної звички». Чому батьки погоджуються на внески
Іноді ініціатива привітати чи подарувати коштовний подарунок йде від самих батьків, які, за словами керівниці «Батьки SOS», сподіваються отримати певні преференції. При цьому на тих, хто не погоджується, може очікувати булінг та цькування як від педагогів, так і від інших батьків.
«Одиниці можуть піти проти системи. Чим більше у суспільстві будуть розуміти, що це побутова корупція, чим більше у суспільстві буде розуміння, що ми маємо мати нульову толерантність до будь-яких проявів вимагання коштів, тим швидше ми подолаємо цю проблему», — говорить Альона Парфьонова.
На думку психологині Галини Дмитренко, тенденція батьківських внесків не зникає через те, що батьки погоджуються здавати гроші.
«Йти проти такої системи справді буває психологічно складно. Для цього потрібно витримувати можливу незгоду більшості, відстоювати власні межі, ставити незручні запитання та іноді вступати в конфлікт із думкою групи. Не кожна людина готова витрачати на це свої емоційні ресурси, особливо коли йдеться про середовище, у якому щодня перебуває її дитина. Частіше це поєднання батьківської турботи, групового тиску, страху виділятися та багаторічної звички. А на ширшому рівні це вже питання організації та фінансування системи освіти: чим краще забезпечений заклад, тим менше виникає ситуацій, у яких батьки відчувають необхідність додатково фінансувати те, що потрібно їхнім дітям».
За час повномасштабного вторгнення звернення про примусові батьківські внески у службу якості освіти у Сумській області не надходило, за даними начальниці управління Державної служби якості освіти у Сумській області Алли Рябухи. Вона закликає батьків звертатися до них офіційно і зазначає, що жодні дописи чи скарги в соцмережах не є офіційним зверненням.
«Ми в кожному випадку розбираємося обов'язково. І треба вислухати і самих батьків, і директора школи чи садка, і засновника, і потім вже приймати рішення».
Як законодавство України регулює фінансування закладів освіти
Стаття 53 Конституції України гарантує безоплатну повну загальну середню освіту. Фінансування закладів освіти здійснюється з бюджету громади, а основним розпорядчим документом є наказ голови військової адміністрації про затвердження бюджету громади. При цьому законодавство України гарантує автономію закладів освіти у здійсненні витрат в межах цього фінансування. Тобто, скільки піде на оплату заробітної плати, матеріальної допомоги, преміювання, оплату поточних ремонтів і тому подібне, вирішує сам заклад освіти.
Згідно зі статтею 79 Закону України «Про освіту», джерелами фінансування для шкіл та садочків можуть бути: державний та місцевий бюджети, плата за надання освітніх та інших послуг відповідно до укладених договорів, гранти вітчизняних і міжнародних організацій, добровільні внески у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів, одержаних від підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.
Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp
Дивіться нас у YouTube та TikTok
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber та Facebook
Підписуйтеся на наш Instagram та Threads
Додайте Суспільне Суми в обрані теми, щоб читати нас у Google Новинах
