Родина з села Нижня Сироватка на Сумщині, ще торік тримала трьох корів. Але корми подорожчали, здавати молоко стало не вигідно, тож в господарстві наразі мають одну годувальницю. Якого догляду вона потребує та чим живуть нині сучасні молоковиробники, дізнавалися кореспонденти Суспільного.
Червоно-ряба корова Милашка полюбляє сухарики, макуху, буряк та сіно. На загальне пасовище її не виганяють, припинають на домашньому. Її власниця пані Лариса каже,- ще минулого року тримали трьох корів, але двох довелося продати, бо доглядати за худобою важко і не вигідно.
Залишили бодай одну для себе, щоб мати молоко. Бо дорого купувати його на базарі. І продати його не можемо у державу, бо там дуже дешево приймають. Сусіди в нас купують.
Трудовий день для подружжя Пташниченків розпочинається о пів на четверту.
Бо її треба рано вивести на пасовище, щоб вона встигла напастися до вечора. Встаємо о пів на четверту ранку. Я готую воду, чоловік вичищає у хліві та вивозить навоз — що взимку, що влітку. Важко, бо воду тягаємо, її треба гріти взимку, щоб тепленької дати, аби не хворіла корова на мастит.
За таких умов, утримувати худобу важко,- каже Анатолій. До раціону Милашки входять концентрати та соковиті корми. З останнім, ділиться господар, проблема.
Близько шестисот тюків сіна, вартість якого майже 15 тисяч гривень закуповують на сезон для корівки.
Дорого дуже утримувати корів, бо дорога заготівля сіна. Фізично дуже тяжко, бо маємо ще город, на якому вирощуємо для корови буряк, розповіла пані Лариса.
За словами директора Департаменту АПР СОВА Олександра Маслака, впродовж цього року, поголів'я корів по області зменшилося в межах 2-3%.
За інформацією посадовця, на Сумщині нині 83 суб'єкти господарської діяльності. До них належать бюджетні установи та приватні підприємства, які займаються молочним скотарством.
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
