За тиждень від початку евакуації, з прикордонної Рижівки на Сумщині вдалося виїхати майже всім мешканцям. В селі, за інформацією старости Рижівки нині залишається п’ять людей. Як облаштувались ті, хто виїхав і чи є зв’язок із тими, хто залишився — дізнавалась кореспондентка Суспільного Ірина Касьяненко.
В одному з гуртожитків Білопілля тимчасово розмістили людей, яким немає куди податися, після виїзду з прикордонної Рижівки. У більшості це пенсіонери. Їх, під постійними обстрілами вивозили своїм транспортом односельчани.
Будинок 86-річної Галини Гуділіної розташований на самому кордоні з Росією. За парканом жінки територія російського села Тьоткине.
Нині, розповідає жінка, її будинок зруйнований внаслідок обстрілів. Кілька днів до евакуації вона цілодобово ховалась із сусідами у погребі.
Виїхати вдалося 16 березня, каже пані Галина, машиною одного з місцевих мешканців.
Коли ми виїжджали, по нас так били.. я такого не бачила. Метрів п’ять від нас й менше вибухають.. прямо ми йдемо ж від кордону туди.. цей Андрій кричить. Хто що ухватив, сумку. Що-попало кидали у мішок, я не знаю: що треба, а що й не треба з переляку. А він каже: "Нічого не беріть, самі йдіть сюди". Дай Боже йому здоров’я, господи.. Якби не він, нікого б не було.
Нині жінка оговтується після пережитого. Все необхідне, каже, отримує від волонтерів.
Тут все носять, спасибі їм. Дають їсти, одежу он поприносили, секонд-хенда, хто брав, хто шо давав. Ну спасибі.
Мешканка Рижівки Світлана Ляхова оселилась в гуртожитку 17 березня, після того, як вдалось виїхати з села. Вранці того дня, каже, вилізла із сусідського погреба, де ховалась від обстрілів упродовж кількох днів:
Зовсім вся вулиця була вже розбита, я випустила всіх тварин, де була в сусідки. Дуже багато тварин на вулиці залишились. Сусідських теж відв’язала, хоча там дуже великий собака, вовкодав. А потім подзвонили і сказали, що заїхав хлопець один, він на мотоциклі мене вивіз. Без нічого, лише взяла паспорт і телефон. І все. А перед цим дім мій був розбитий зовсім і сусідський теж.
До нових умов проживання, каже пані Світлана, потроху звикає.
Знаєте, головне спокій.. Я простуджена була, дякую мені ліки принесли, дуже дякую, так шо трішки поправляюсь вже. Спочатку не могла спати. Кожен стук за стінкою, якийсь звук, машина коли повертається, якось тормозами там.. страшно. Зараз трошки так спокійніше, але… здригаєшся, навіть на вулиці.
Хто зайде в касці, чи що просто в село — доб’ють
Чоловік, який попросив не вказувати своє імя з міркувань безпеки, один із тих, хто допомагав вивозити людей з села. Він розповів, що було страшно, але іншого виходу не бачив, бо всі немісцеві автівки, які намагалися заїхати в село, відразу обстрілювались російськими військами.
Ми просто робили свою роботу, і робили всі роботу. Це не тільки в нас хтось один - дуже багато. Село все об'єдналося на допомогу один одному, всі допомагали. В інших селах вивозили військові людей, а в нашому селі таке неможливо було зробити, тому що навіть цивільних людей бачать росіяни і стріляють. А військових тим паче..
Прикордонна Рижівка нині перебуває під постійними обстрілами російських військ. 18 березня в телеграм-каналі Білопілля виклали фото, який вигляд тепер має село. Вцілілих будинків, кажуть місцеві, майже не залишилось. Втім, є люди, які не бажають звідти виїжджати.
є там в нас дєдушка і бабуся. Йому 85 років, а їй 80. Вчора ми заскочили, взяли їм хліба, зайшли до них. Це треба було бачити, які вони були раді нас побачити. Але в них хазяйство, вони не можуть відпустити його.. Ну все, нажите за 85 років. Дєд каже: я буду до останнього.
Окрім людей, в Рижівці залишилось багато тварин, говорить чоловік. Деяких господарі повипускали, інші залишаються зачиненими, або на прив’язі. Є й поранені. Таких, додає, по можливості вивозять.
Нас вчора заїхало шість чоловік. Ми розподілились: той біжить в один двір випускає собак, той біжить в інший двір. Хто гусей випускає. Їх там дуже багато звірів: є й поранені. Корови ходять по селу, свиней просто випускаємо з двору. Якщо їх не випустити - голодна смерть.
За інформацією старости Рижівки Сергія Анікіна, постійний обстріл села російськими військами почався 12 березня.
Люди перші дві доби ще терпіли, але коли терпець урвався, почалась евакуація: масова, незрозуміла. Частина людей виходила пішки, з коровами, з кіньми з хазяйством. Власне, хто чим міг добирався. Частина людей, які маломобільні, ми з хлопцями посиділи подумали й почали евакуацію своїми силами.
За інформацією начальника обласної військової адміністрації Володимира Артюха, усього з Рижівки виїхала 191 людина.
Залишилось п’ять людей в Рижівці. Через яку причину - я не знаю. Відмовляються і все. Ми не можемо просто стояти й умовляти людину пів години під двором: в будь-який час дрон може прилетіти. Це теж життя, ніхто не хоче зі своїм життям прощатися, сказав староста.
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
