"Я хочу бачити більше щасливих очей": історія волонтерки Марини Лебідь з Сумщини

"Я хочу бачити більше щасливих очей": історія волонтерки Марини Лебідь з Сумщини

Марина Лебідь — волонтерка благодійного фонду "Сумщина — незламний форпост". Жінка ділиться: близько 20 років керувала дитячим танцювальним колективом, а від початку повномасштабного вторгнення поєднує цивільну роботу з волонтерством.

"Я хочу бачити більше щасливих очей": історія волонтерки Марини Лебідь з Сумщини
Марина Лебідь, волонтерка. Марина Лебідь

"Спочатку це було не волонтер фонду, а від себе особисто. Це робились коктейлі Молотова, а далі там працювали з речами, продуктовими наборами, які йшли на громади і ми їх відвантажували. Далі, виникла ідея з однодумцями і ми заснували фонд "Сумщина —незламний форпост", — говорить Марина Лебідь, волонтерка благодійного фонду "Сумщина — незламний форпост".

"Я хочу бачити більше щасливих очей": історія волонтерки Марини Лебідь з Сумщини
Марина Лебідь, волонтерка. Марина Лебідь

Волонтери фонду працюють без вихідних, ділиться жінка. За період повномасштабної війни організували понад сотню поїздок, — розповідає Марина Лебідь.

"Я вважаю, що кожен українець повинен це робити. Бо хтось захищає, а ми, в цивільному житті, повинні допомагати всім чим можемо. Наш фонд займається всім. Це і військові, і амуніція, і машини, і дрони, це і цивільним харчі. Дитяче харчування. Тваринами теж ми опікуємось, бо якщо у нас є така можливість, хтось з друзів з-за кордону прислав чи люди принесли, то ми обов’язково це віддаємо".

Іноді доводиться їздити під обстрілами, — додає волонтерка.

"Я хочу бачити більше щасливих очей": історія волонтерки Марини Лебідь з Сумщини
Марина Лебідь, волонтерка. Марина Лебідь

"Учора це був Донбас, до цього — прикордоння — Велика Писарівка, де хлопці нас вивозили під обстрілами. Це дійсно було страшно, коли летить зверху все. Це також Ново-Слобідська громада. Наше прикордоння, скажемо так. Страх приходить, коли ти вже додому приїхав і ти згадуєш всі ці моменти, приходить страх, що могло відбутись взагалі з тобою. Але ти згадуєш очі військових, теплі обійми цивільних, сльози дітей і розумієш, що ти можеш і маєш робити ще більше, ніж ти зробив сьогодні. Коли настане перемога, і навіть зараз, коли нам дуже важко, я хочу бачити більше щасливих очей", — додає жінка.

Читайте Суспільне у Telegram

Долучайтесь до нашої спільноти у Viber

Підписуйтеся на наш Instagram

На початок