ВІЛ-інфекція — це хронічне інфекційне захворювання, викликане вірусом імунодефіциту людини, який, потрапляючи в організм іншої людини, викликає інфікування. На обліку обласного клінічного медичного центру соціально небезпечних хвороб на Сумщині станом на 1 січня 2023 року зареєстровано 1776 позитивний хворих на ВІЛ. Загалом на Сумщині пожиттєву антиретровірусну терапію приймають 1290 людей, які живуть із ВІЛ. У програмі Суспільного "Пацієнти. Доступно про медицину" розповідаємо про те, як діагностувати хворобу та чи можливо ВІЛ-позитивним людям жити повноцінним життям.
“Після того, як вірус імунодефіциту людини потрапляє в організм, він не викликає яскравої клінічної картини, на підставі якої ми можемо сказати, що людина інфікувалася саме ВІЛ. Ні. До того, як він себе проявить, може пройти кілька років. При ВІЛ-інфекції стадія безсимптомного носійства може тривати протягом 5-8-10 років. І людина може добре себе почувати, але в її організмі буде присутній цей вірус", - розповідає заступниця медичного директора з питань профілактики ВІЛ "Обласного клінічного медичного центру соціально небезпечних хвороб" Лариса Панасенко.
За словами Лариси Панасенко, ВІЛ, у першу чергу, вражає клітини імунної системи й кожного дня порушує цю імунну систему. "Організм спочатку пристосовується до цього, він на клітинному рівні бореться з захворюванням, але, рано чи пізно, у зв’язку з порушенням імунної системи, розвивається синдром набутого імунодефіциту, який ми називаємо "СНІД". І коли імунітет людини знижується й не може виконувати повноцінно функції, тоді пацієнти починають хворіти", — додала жінка.
Василь — сумчанин, йому 47 років. у свої 17 років він почав вживати ін’єкційні наркотики. "Із десяти років займався футболом. А через деякий час у моє життя прийшло горе — помер батько. Я залишився з вулицею наодинці. У 16 років я перший раз покурив коноплю. Пройшов майже рік, і я почав уживати і "ширку", - розповів чоловік.
"Проходячи через усі ці обставини, я кілька разів порушував закон і мене саджали за ґрати. Це в мене зайняло 17… навіть 18 років мого життя. Пам’ятаю той день, коли я був найближче до інфікування ВІЛ. Ми сиділи у квартирі, і не всім було достатньо шприців. Один хлопець сказав: "Моїм шприцом не коліться, бо в мене є підозра на ВІЛ". Я так легковажно сказав: "Та-а-а, нічого страшного", - пригадує Василь.
Змінити життя чоловікові вдалося завдяки випадку. "Я зустрів свого знайомого, з яким ми колись вживали наркотики. І він у мене запитав: "Василь, ти нічого не хочеш змінити в своєму житті?". І я сказав: "Так, хочу". Він запропонував мені поїхати у християнський реабілітаційний центр. За пів року я пройшов реабілітацію".
Врешті, чоловік почав працювати в програмі "Зниження шкоди", — тобто над усуненням шкоди від вживання наркотичних речовин. "Що мене спонукало знати свій ВІЛ-статус? Я познайомився з дівчиною. Я дуже серйозно задумувався, як мені будувати своє майбутнє життя, бо вже знав, що до попереднього повертатися не хочу. І це мене спонукало — коли ти хочеш створити сім’ю, тобі треба, щоб у вас була повна довіра. Таким чином, я підкреслив, що довіряю своїй дівчині. Вона не відштовхнула мене, хоча в неї був негативний статус", - розповів чоловік.
"Мені дали експрес тест, я приїхав на місце проживання, віддав лікарю інфекціоністу й сказав "Давайте протестуємо мене, адже я хочу сім’ю, хочу знати свій статус, хочу знати в якому стані моє здоров’я". Перший тест показав хибно позитивний результат. Через 15 хвилин мені зробили ще один — анонімно, добровільно. Виявилося, що в мене позитивний статус. Перша думка, яка прийшла мені в голову… сказати чесно: "Чому, коли я вживав наркотичні речовини, у мене не було таких проблем? Чому, коли я перестав вживати наркотики, в мене з’явились такі проблеми, як ВІЛ?", - пригадує Василь.
Тоді медсестра запропонувала чоловікові почати антиретровірусну терапію. "Чесно, дуже вагався деякий час, бо знаєте, як люди кажуть: "Це ти будеш вживати, доки не вмреш, це на все життя". Ти зустрічаєшся з міфами, які люди самі собі вигадують. І я все-таки почав приймати антиретровірусну терапію. Через місяць перездав аналізи, у мене вже було вірусне навантаження невизначене. А клітини збільшилися в три рази. Антиретровірусна терапія дається мені безоплатно. Аналізи також безкоштовні", - говорить чоловік.
Зараз Василь — пастор у церкві. Він шукає людей, які також стикаються з такими ж проблемами, з якими стикнувся він сам: вживання наркотичних речовин, ніде жити, якісь важкі обставини, чи людина сиділа в тюрмі. "Є реабілітаційні центри, в яких люди, не лише нарко- чи алкозалежні, проходять реабілітацію, щоб повернутися до нормального суспільного життя. Найбільша проблема, що люди, які живуть кримінальними, наркотичними чи іншими негативними думками, не можуть знайти себе в суспільстві. На сьогоднішній день, ми навіть допомагаємо людині знайти якусь працю чи навчитися чомусь. Я звертаюся до всіх — не бійтеся знати свій ВІЛ-статус. Це дуже добре, коли ти заохочуєш других людей, і сам знаєш, що ти робиш", - говорить Василь.
Тестування на ВІЛ в Україні є безкоштовним. За бажанням, людина може звернутися та отримати його анонімно, розповіла завідуюча відділенням “Клініка дружня до молоді” Владлена Концевич. "Тестування на ВІЛ можна пройти у свого сімейного лікаря, в Клініці дружній до молоді, у ВІЛ-сервісних організаціях, у Центрі соціально-небезпечних захворювань", - додала жінка.
За її словами, добровільне консультування й тестування на ВІЛ складається із трьох етапів. Перший етап — дотестове консультування, коли сертифікований фахівець озвучить всі шляхи передачі, оцініть власні ризики клієнта. Другий етап — забір крові. Третій етап — оголошення результатів, або післятестова консультація. "Якщо ваш тест виявиться негативним — це дуже добре. Це значить, що ви — здорова, розумна людина, і нікого не поставили під загрозу, приймали вірні рішення, тож приймайте їх і надалі. Якщо ж ваш тест виявиться позитивним — важливо, що вам нададуть консультування та розкажуть, куди треба звертатися, як отримати антиретровірусну терапію. Лікування в Україні є безкоштовним і видається всім, хто має позитивний тест на ВІЛ", — говорить Владлена Концевич.
Антиретровірусні препарати зберігаються у відділенні профілактики та боротьби зі СНІДом обласного клінічного медичного центу соціально небезпечних хвороб.
Заступниця медичного директора з питань профілактики ВІЛ Лариса Панасенко розповідає: "Це, скажімо так, складське приміщення, воно відповідає всім сучасним вимогам. Тут є і кондиціонер, щоб підтримувати температурний режим і вологість. Тут ми зберігаємо антиретровірусні препарати, також препарати, які надходять як благодійна допомога для лікування опортуністичних інфекцій. Також тут є швидкі тести й інші розхідні матеріали".
Також там зберігаються й ліки, завдяки яким ВІЛ-позитивні пацієнти живуть повноцінним життям. Їх видають пацієнтам за показами безкоштовно. "У них абсолютно різні назви, тому що для кожного пацієнта — індивідуальний підхід і, в залежності від клінічних, супутніх захворювань підбирається схема. Ще тут знаходяться препарати, які ми отримуємо за кошти державного бюджету. Ми також забезпечуємо й наші сайти антиретровірусною терапією. Вони готують заявку, ми також їм видаємо на ті сайти, щоб людина могла вже безпосередньо в Конотопі, чи в Ромнах отримати препарати й не їхати сюди до нашого відділення. На сьогодні ми забезпечені всім необхідним, для того, щоб кожну людину, яка зараз прийде, і в якої ми діагностуватимемо ВІЛ-інфекцію, щоб вона також мала право на отримання безкоштовних антиретровірусних препаратів”, — розповіла Лариса Панасенко.
“Дуже важливо, що люди, які приймають антиретровірусну терапію, живуть повноцінним життям до глибокої старості. Якщо людина приймає АРТ, вона досягає невизначеного рівня ВІЛ у своїх виділеннях, у крові та не інфікує свого статевого партнера чи партнера по голці. Люди народжують здорових дітей і живуть повноцінним життям і будують сім’ї. Державна стратегія протидії ВІЛ-інфекції в Україні до 2030 року передбачає, що 95% людей мають знати про свій ВІЛ-статус, бути протестованими. 95% мають отримувати антиретровірусну терапію та 95% будуть мати знижене вірусне навантаження, що дозволить їм бути безпечними для оточуючих і коханих людей”, — розповіла завідуюча відділенням “Клініка дружня до молоді” Владлена Концевич.
Авторка — Олександра Токар, спеціально для Суспільне Суми.
Читайте також
- На Сумщині понад 5 тисяч хворих на вірусні гепатити. Як можна діагностувати та вилікувати "лагідного вбивцю".
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
