Всесвітній день книги відзначають щороку 23 квітня. Кореспонденти Суспільного поспілкувалися із сумською письменницею, журналісткою, вчителькою та публіцистом Анною Коршуновою. Говорили про ставлення до книг, про те, як стають письменниками, і про роботу під час карантину.
"Це справді потреба, внутрішня потреба, яку ти не можеш контролювати, просто тобі хочеться писати. І навіть не важливо, вийде книжка, чи ні, потримаєш ти її в руках, чи не потримаєш. Це внутрішній поштовх, потреба писати", - говорить письменниця про свої книжки.
З Анною Коршуновою зустрілися у центрі Сум не випадково. Адже герої її «Маленьких історій казкового міста» – це сумські пам'ятки, які оживають і спілкуються між собою на сторінках книги.
Анна Коршунова почала писати для своїх синів, коли вони були ще маленькими. Так з-під її пера з'явилися "Фроська - кімнатна фея", "Веселі друзі", "Паровозик Пузя", "Комп і компанія" та інші дитячі книжки.
На сьогодні в неї близько десятка нагород, зокрема, перемога у рейтингу "ВВС 2017" - за кращу дитячу книгу ("Комп і компанія").
"Читати я навчилася дуже рано, у 4 роки мама мене записала в бібліотеку. І я досі пам’ятаю, як це було, оця бібліотечна стійка, така висока, і я - така маленька-маленька. Мама вибирала мені книжки, і мені так хотілося зазирнути, що там в книжках. І я зараз пам’ятаю те відчуття, коли ми прийшли додому, це були 4 книги, які я розклала перед собою, сиділа, дивилася на обкладинки, і ніяк не наважувалась відкрити, тому що мені здавалося, що під кожною обкладинкою якийсь окремий світ", - згадує Анна Коршунова.
Читайте також: "8 книжок, які можна "проковтнути" за кілька вечорів"
Письменниця розповідає, що в карантин весь її час забирає організація дистанційного навчання:"Я ще і вчитель, тому, на жаль, зараз взагалі немає часу на письменницьку роботу. В мене зараз реально менше часу, ніж тоді, коли я працювала".
Авторка - Олена Рашевська.
Читайте також: Книжковий топ. 4 літературні історії про музеї
