Російські військові наразі не мають передумов для проведення механізованих штурмів на Сумщині. За словами командира 8-го корпусу ДШВ Дмитра Волошина, українські військові перекрили основні логістичні маршрути російської армії, зокрема мінуванням та вогневим ураженням. Про ситуацію на Сумщині під час зустрічі з журналістами розповів командир 8-го корпусу ДШВ Дмитро Волошин.
Сумський напрямок залишається однією з найгарячіших ділянок фронту. За словами військових, головна мета військ РФ тут — не стільки здобути тактичну перевагу, скільки отримати медійний привід у вигляді захоплення чергового населеного пункту.
Захисники зазначають, що противник концентрує зусилля саме на напрямку обласного центру, аби мати змогу відзвітувати.
«Противник більше концентрується на тому, щоб їхня "перемога" чи "захоплення" мали певну назву. Просто захопити лісосмугу — це нецікаво для звичайного жителя РФ, їм потрібна назва. За кожний населений пункт у моїй смузі відповідальності, вони рв'яно розповідають, що нібито "захопили якесь село". Проте це не відповідає дійсності. Тому вони лізуть у бік обласного центру, бо це для них було б "перемогою" року», — зазначає Дмитро Волошин.
Як війська РФ намагаються проникати на територію України
За словами Дмитра Волошина, російські військові намагаються просуватися невеликими піхотними групами. Зокрема, використовують для цього підземні труби.
«Противник механізованих штурмів не проводить і не має навіть до цього ніяких передумов. Немає накопичення техніки. Всі логістичні маршрути, по яких він рухається, ми закрили мінуванням і вогневим ураженням», — сказав Дмитро Волошин.
Водночас, зазначив командир, складною залишається ситуація з російською авіацією та керованими авіабомбами. За його словами, близько 60% російських літаків, які летять для скидання КАБів у напрямку Сумщини, змінюють бойовий курс після виявлення або роботи української ППО. Решта продовжують виконувати удари.
«Зауважте, що противник може до 100 "шахедів" запускати щодня. До 100 "шахедів" реактивних і до 200 звичайних з двигунами внутрішнього згоряння. Це доволі значна кількість засобів, які він може запускати», — сказав командир.
За словами бригадного генерала, українські військові також використовують ПЗРК для протидії російським повітряним цілям. За останні два тижні, сказав він, військові 8-го корпусу ДШВ збили 11 реактивних «шахедів» із переносних зенітно-ракетних комплексів.
Командир зазначив, що під час перетину державного кордону висота польоту таких безпілотників може становити 6–7 тисяч метрів, тоді як звичайний ПЗРК, за його словами, може працювати на висоті близько 3,5 тисячі метрів.
Що відомо про безпілотник, який влучив по «Мануфактурі» в Сумах
За словами Дмитра Волошина, безпілотник, який влучив у «Мануфактуру», летів на висоті близько 6200 метрів. По ньому здійснили три пуски ракет під час пікірування.
«Це швидкісна ціль. А коли заходить на пікірування, то швидкість ще збільшується», — розповів командир.
Як українські військові протидіють повітряним цілям
«Навчилися це робити, ефективніше. Ви зрозумійте, що українська армія станом на зараз, на 95% складається з людей, які прийшли із цивільного життя. Нещодавно цивільні люди зараз опановують усі фахи, які є в армії», — сказав Волошин.
Окремо він зазначив, що російські війська посилили використання FPV-дронів на оптоволокні. За його словами, протягом минулого місяця на логістичних маршрутах зафіксували близько двох тисяч таких дронів. Приблизно 70% із них — оптоволоконні.
«Противник досить серйозно наростив у себе частину БпЛА безпосередньо з використанням FPV-дронів на оптоволокні. Їх стало набагато більше», — сказав Волошин.
Окремо командир 8-го корпусу назвав проблемою російські удари по Сумах. За його словами, місто є одним із найближчих обласних центрів до кордону з РФ, тому противник може застосовувати по ньому різні засоби ураження.
«Суми — це найближчий обласний центр до кордону, який легше вразити всіма наявними вогневими засобами», — сказав Дмитро Волошин. За його словами, це робиться для провокування паніки серед населення та створення гуманітарної катастрофи.
Підземна тактика РФ
Росіяни активно використовують цивільні трубопроводи як підземну інфраструктуру. Російська мережа простягається на 17 км: всередині облаштовано сотні бліндажів та кімнат, де війська РФ живуть по кілька діб, аби непомітно спробувати вийти на поверхню.
«Ті труби — просто як решето... Ворог там накопичується, приходять нові солдати… Вони рухаються трубою в наш бік близько трьох-чотирьох діб. Там всередині є регулювальник, якому кажуть: "Откривай". Він відкриває ляду, підставляє драбину і нею вони лізуть (війська РФ, — ред). Вилазять і не розуміють, куди бігти... Планування у ворога досить погане. Їм просто кажуть: «Біжи куди-небудь і закріпляйся»», – говорить Дмитро Волошин.
«Буквально три дні тому в цьому тунелі росіяни зробили вихід. Ми його одразу засікли і скинули туди з дрона протитанкову міну. Стався вибух — цей вихід повністю закрило і завалило шматок тунелю»
Загрози в осінньо-зимовий період та адаптація логістики
За словами бригадного генерала, з настанням осені варто очікувати посилення дій противника не стільки на передньому краї, скільки по логістичних шляхах і маршрутах, що ведуть від Сум до лінії зіткнення.
«Зараз осінь і спадає зелене листя... Чесно кажучи, я думаю, що зараз буде більше посилення протидії нам від противника. Не на передньому краї. Це все будуть логістичні шляхи і маршрути, які ведуть від Сум в сторону лінії зіткнення. По всіх цих основних артеріях», — зазначив командир.
Він пояснив, що в осінньо-зимовий період, коли погіршується дорожнє покриття та розкисають дороги, російські війська намагатимуться атакувати логістику. Проте українські підрозділи вже адаптувалися до таких умов, урахувавши досвід минулого року:
- Зміна способів пересування: особовий склад більше не рухається на важкій техніці. Пересуваються на легких багі, квадроциклах або взагалі йдуть пішки.
- Використання роботизованих систем: для підвозу забезпечення безпосередньо до позицій залучають наземні роботизовані комплекси (НРК).
- Прикриття лісовими масивами: щільний ліс дозволяє приховувати піхоту та малогабаритну техніку. За словами командира, завдати удару FPV-дроном у центрі лісу без просік надзвичайно складно — для цього противник змушений застосовувати дрони на оптоволокні, намагаючись знайти точку зальоту.
Дмитро Волошин додав, що російські війська суттєво наростили застосування безпілотників: лише за минулий місяць на логістичних шляхах (не враховуючи передній край) було зафіксовано та збито близько двох тисяч FPV-дронів.
Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp
Дивіться нас у YouTube та TikTok
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber та Facebook
Підписуйтеся на наш Instagram та Threads
Додайте Суспільне Суми в обрані теми, щоб читати нас у Google Новинах
