Перейти до основного змісту
Має давні традиції та секрети медового врожаю і передає їх дітям. Інтерв'ю з ямпільським бджолярем

Має давні традиції та секрети медового врожаю і передає їх дітям. Інтерв'ю з ямпільським бджолярем

Має давні традиції та секрети медового врожаю і передає їх дітям. Інтерв'ю з ямпільським бджолярем
. Суспільне Суми

До Дня пасічника, який відзначають 19 серпня, кореспонденти Суспільного поспілкувалися з Павлом Масюком — бджолярем з Ямпільщини Шосткинського району. Він розповів про давні традиції бджолярства та секрети гарного медового врожаю.

З року в рік ямпільчан пригощає медом власного виробництва пана Павла. Чоловік має власну пасіку, а ще навчає дітей бджільництву на станції юних натуралістів.

З нагоди Дня пасічника, який відзначається 19 серпня, бджоляр розповів про секрети своєї професії. "Перші мої спогади про бджільництво – це мої дитячі спогади. Цією справою займається вже п’ять поколінь моєї родини. Мій батько та дід вивозили кочову пасіку на медоносні поля Ямпільщини. З дитинства хотів отримати професію бджоляра і отримав знання від свого батька, який передав мені всі навички та любов до заняття бджільництвом", – розповідає Павло Масюк.

Має давні традиції та секрети медового врожаю і передає їх дітям. Інтерв'ю з ямпільським бджолярем
Суспільне Суми

За словами Павла, бджолярство на Ямпільщині має давні традиції. Як правило, ним займаються сім’ями – секрети професії передаються від батька до сина. Сучасне бджільництво, каже Павло, це така галузь, де науково-технічний прогрес не вносить корінні зміни. "Раніше люди у нашій місцевості утримували бджіл у так званих бортнях. Це деревина, у якій були штучні отвори, в яких поселялись бджоли. В нашій місцевості їх називали або борть, якщо вона була на дереві, або бджолярі називали колода. Коли спілкувались бджолярі, то питали, а скільки у тебе колод", – розповідає Павло.

Має давні традиції та секрети медового врожаю і передає їх дітям. Інтерв'ю з ямпільським бджолярем
Суспільне Суми

Цього року місцеві пасічники отримали добрий врожай меду. За словами Павла Масюка, він залежить не стільки від погодних умов, як від майстерності бджоляра. "Запам’ятав слова свого батька – у доброго бджоляра не буває поганого року. Все залежить від нас. Більшість пасік в Україні кочові. Ми перевозимо бджіл до медодаїв, а тому саме від нас залежить кількість врожаю, який ми отримуємо від бджіл. В нашій місцевості добрі врожаї", – говорить бджоляр.

Має давні традиції та секрети медового врожаю і передає їх дітям. Інтерв'ю з ямпільським бджолярем
Суспільне Суми

На Ямпільській станції юннатів вже кілька років намагаються розвивати такий напрямок, як апітерапія. Тобто медичне застосування продуктів бджільництва. Тут можуть запропонувати навіть сон на бджолиних вуликах. Сон на бджолиних сім’ях – це оздоровлення людини енергією бджолиної сім’ї, говорить Павло Масюк.

Має давні традиції та секрети медового врожаю і передає їх дітям. Інтерв'ю з ямпільським бджолярем
Суспільне Суми

Пасіка Ямпільської станції юних натуралістів — колективна, вона належить громаді. Мед звідси щороку розбирають місцеві жителі, а надлишки охоче придбають в країнах Європи, розповів Павло Масюк.

Автор – Олександр Соломко

Читайте також

Читайте Суспільне у Telegram

Долучайтесь до нашої спільноти у Viber

Підписуйтеся на наш Instagram

Топ дня
Вибір редакції
На початок