Під час артобстрілу найбільшою небезпекою є кровотеча. Також у людей на фоні страху можуть виникати невідкладні стани — інфаркти або інсульти. Як діяти в таких умовах, і що слід мати при собі, щоб мати змогу надати допомогу – розповіли Суспільному у Червоному Хресті та на кафедрі медичного інституту СумДУ.
"Якщо ми говоримо про обстріли і можливість ураження в першу чергу осколковими факторами, то розуміємо, що це — пошкодження шкірних покровів, судин і нервових стволів, які можуть проєктуватися в зоні поранення, а це, в першу чергу, кровотеча", — каже асистент кафедри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Ігор Шаповал.
За його словами, цивільні громадяни не готові професійно рятувати своє життя в екстремальних умовах, на відміну від військових, які проходять спеціальне навчання.
"Найбільший ризик в будь-яких ситуаціях – це зупинка дихання, серцева діяльність і крововтрата. Тобто коли маємо людину в критичному стані, то повинні оцінити, чи є дихання, чи немає, є серцева діяльність, чи немає", — каже він.
Найперше потрібно визначити, чи є зовнішні кровотечі, зазначає Ігор Шаповал. "Тобто це те, що потребує найшвидшої реакції, бо іноді ми займаємось чимось іншим, а не визначивши, що в людини кровотеча, ми можемо втратити її. Якщо зупинили кровотечу, ми потім можемо визначатися – дихає чи не дихає, проводити серцево-легеневу реанімацію, викликати швидку", — говорить медик.
В аптечці мають бути кровоспинні засоби, зокрема, джгут-турнікет, який дозволяє сформувати петлю і припинити кровотечу. Це спосіб, який прийшов на зміну гумовим джгутам, які перетягували кінцівку надто сильно і могли спричинити ускладнення. Ще засоби для зупинки кровотечі – "ізраїльські бандажі" — бинт, просочений рідиною для зупинки крові. Ці та інші медичні засоби коштують дорого, каже Ігор Шаповал, але вони працюють, коли треба врятувати життя людини, тому їх варто мати в аптечці. Якщо ж їх немає, то користуватися доступними способами.
"Будь-який бинт, чиста тканина, яка є, ми можемо просто нею затампувати порожнину, яка утворилася від поранення, відповідно притиснувши і потім накласти пов’язку. Це на якийсь час зупинить кровотечу, але це не гарантує 100% успіху, бо іноді під час транспортування ми можемо певними діями поновити крововилив", — розповідає він.
Серед предметів першої необхідності в аптечці мають бути повітреводи, які допоможуть дихати у випадку поранення чи втрати свідомості. Тренерка з першої допомоги Наталія Кареліна каже, що якщо людині просто стало погано на вулиці, то перш ніж допомагати, треба з’ясувати причину. Оскільки під час небезпеки, можуть виникати невідкладні стани.
Читайте також: На Сумщині планують збільшити кількість військовозобов'язаних жінок
"Під час інсульту – є таке правило УЗП: потрібно попросити людину усміхнутися, заговорити, підняти руки. Якщо ви бачите, що одна сторона трішки перекосилася, людина погано розмовляє, руки не може рівномірно підняти — ми можемо чітко думати про інсульт. Якщо це інфаркт, люди зазвичай стоять, в них важке дихання, вони спітнілі, тримаються за грудну клітину", — розповідає Кареліна.
За її словами, є такий "синдром вітрини" — людина стоїть, сперлася на стіну, — це може бути інфаркт або серцевий напад. "Якщо людина на ваших очах впала і втратила свідомість, але ненадовго, секунд 20, а потім приходить до тями, ми можемо говорити пронепритомність. Не треба її одразу підіймати, садити, ще буде "неваляшки": ви підняли – він впав, доки він не відлежиться, не прийде до тями", — зазначає вона.
При інсульті, каже Наталія Кареліна, треба забезпечити людині спокій, при інфаркті – зручне положення, і якнайшвидше звернутися за медичною допомогою.
Отримати навички надання першої допомоги можна на курсах. Їх у Сумах проводять, крім Червоного Хреста та кафедри екстреної медичної допомоги сумського медінституту, у Навчально-методичному центрі обласного цивільного захисту населення Сумської області.
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до спільноти у Viber
