Сумська художниця Марина Фенота авторка близько 20 муралів в Сумах. Їй 38 років. У 2006 році закінчила сумський фаховий коледж мистецтв і культури імені Бортнянського. Свого часу була викладачкою рисунка та історії мистецтв. Займалася приватною практикою художниці, розписувала стіни на замовлення, писала картини, брала участь у загальних виставках та влаштовувала власні. Марина розповів про те, на яких вулицях міста можна побачити її роботи та що надихає її на творчість.
Що для мене характерне, те що я не обмежуюсь якимось жанром і якоюсь технікою, тому що у мене таке досить значне місце посідає, наприклад, лендарт. І графікою я теж займаюся.
Коли вперше з'явилася ваша робота саме на вулицях міста?
Першу ми робили в дворику між Сотнею і Воскресенською. Там якраз такий двір, що можна з нього з Сотні на Воскресенську пройти. Там я з друзями намалювала декілька картинок. Це було перший раз. Ще згадала, ще я робила мурал, але він вже вигорів в провулку Терезова на підйомі до Собору. Там у нас була тема гра в класики, і ми, молоді художники, за основу брали якогось знаменитого художника, його роботу. В нас дуже було багато цих муралів, а я надихалася месопотамськими рельєфами, у мене були крилаті сфінкси з месопотамських сюжетів.
Чи треба було питати дозволу міської влади, щоб малювати на стінах?
Це завжди треба. Якщо ми робимо без дозволу, то це вважається хуліганством. Можна штраф отримати.
Ви самі вигадували назви, героїв і пропонували уже у Агенції промоції, що саме це ви зображуватимете?
Ну так. Пишуться проєкти, вони затверджують. Наскільки я пам'ятаю, там навіть фінансування було. Вони затверджували, давали матеріали.
Чи довго писати мурал взагалі на стіні?
Якщо великий, то може і тижня не вистачить. Це досить довго, бо там дуже багато підготовчої роботи. Я в основному таким не займаюся, бо це треба мати велику творчу команду, або просто тих, хто буде фізично допомагати. Це чисто фізично досить важко.
Наскільки це захоплююча робота? Чи важко писати на стінах?
Це і захоплююче, і важко. Навіть якщо мурал маленький, по об'єму роботи це набагато більше, ніж коли ми, наприклад, малюємо на холсті якийсь станковий живопис. Займає часу, ну я досить швидко працюю.
Це коли я в рамках фестивалю цих робила, я досить швидко робила. Оці маленькі зображення, це було буквально за день.
Давайте поговоримо про ці 11 ваших робіт, що це за проєкт?
Це був проєкт, ініційований Цукром. Вони зробили серію статей про наших місцевих жителів сумських. Там дуже різноманітні герої, і вони запропонували мені оцю рамку.
Я мала розробити всі ескізи. Там вже була готова частина ідеї, що це мають бути силуети чорні.
В мене були матеріали з цих статей, я читала статті, я дивилася фотографії цих людей. Вони давали мені трохи більше фотографій, ніж в статтях було, тому що треба було зробити впізнаваний силует. Якісь аксесуари, можливо, якісь предмети, щоб було легше ідентифікувати цю людину. А потім, коли я це зробила, то вони розмістили там ще QR-коди поруч з цими зображеннями, щоб можна було спокійно перейти за цим посиланням на статтю.
Це було в 2022 і в 2023 роках. Виходить, що у нас не вийшло за одне літо це зробити все.
В яких частинах міста можна побачити саме ці фігури і чи можуть, наприклад, туди прийти герої і впізнати себе там?
У них є інтерактивна мапа, по-перше, є посилання. Є біля тролейбусного депо, є в парку Казка, є на центральній лікарні міській зображення, є в аграрному університеті, є на Воскресенській, спуску від Соборної до бібліотеки Крупської, там біля підніжжя, біля сходинок.
Окремих назв у цих малюнків немає, тому що там стоять за цим персонажі. Наші персоналії сумські. Є двірничка жінка. Є військова. Є бібліотекарка з обласної бібліотеки, так. Є Орест, який організовує бахфест .Є, наприклад, ще тренерка дівчат, які грають в хокей на траві. Потім науковець, це він придумав робити стаканчики з залишків кави.
У якій техніці ви працюєте, чим ви пишете, які у вас фарби, чим ви пишете?
Я використовую гумову фарбу нашого виробника. Тому що це співвідношення ціна і якість, досить добре тримаються. Але якщо олійними фарбами розписувати, то це буде набагато дорожче.
Ви вказуєте, що саме це ваша робота?
В цьому випадку я не вказувала, що це моя робота, зазвичай я підписуюся. Мені здалося тоді, що треба закцентувати саме на проєкті, а зараз я вважаю, що треба було підписати.
До вас можна звертатися за якимись роботами?
Я замовлення приймаю, я приймаю на картини, в мене можна купити картини, можна замовити щось індивідуальне.
Що найбільше ви полюбляєте писати?
У мене дуже часто бувають квіти, можуть бути казкові персонажі, а потім я іноді роблю щось об'ємне.Мені мурали дуже подобаються, але я б хотіла, мабуть, великий формат з якимось хорошим фінансуванням зробити.
Чесно кажучи, я б хотіла квіти намалювати, тому що в мене дуже характерні для мене сюжети з квітами. Скоріше, враження про квіти, ніж конкретні квіти.
Можливо хтось говорив, що ви псуєте стіну?
Дуже різноманітне ставлення, буває, що люди дуже привітно ставляться і з захопленням, їм подобається, що щось робиться. А бувають люди такі, чорний силует, це жах, я буду лякатися. Дуже різноманітне ставлення, в основному досить позитивно, але буває і отак, що люди не хочуть змін.
Де черпаєте натхнення?
Черпати натхнення можна з будь-яких джерел, наприклад, можна і на принт на спідничці подивитися і надихнутися. Звісно, що і сучасне мистецтво надихає, і якісь класики надихають теж, іноді буває, що якась знайома картина, на неї дивишся і раптом розумієш, яка логіка була у автора, коли він робив той чи інший хід, щоб намалювати.
Чи є бажання щось патріотичне зобразити?
З цією темою теж дуже з розумом треба підходити, щоб це було не так, що просто тупо в лоб. Мені здається, варто робити це, щоб це було і високої художньої якості, бо за цими мотивами дуже часто нема якості, на жаль. Я не кажу, що це погано, але хочеться хороших зображень.
Мені б хотілося, щоб у нас було більше різноманіття і більшої пластичності в смаку. Тому що у нас, наприклад, дивіться, на початку ХХ століття з'являється абстракція, а у нас уже ХХІ, а люди й досі не сприймають абстракцію. Ну це для мене досить дивно.
І мені здається, що проблема в тому, що просто немає практики того, щоб на це мистецтво якісно дивитися. І от цим якраз могли би займатися на державному рівні в тому числі. Треба показувати досить різне мистецтво.
Хотілося б, щоб на всіх рівнях був такий підхід, щоб було більше різноманіття в мистецтві. Тому що комусь може подобатися, комусь може не подобатися, але воно все має право бути. І тоді у нас ставав би більш різноманітний смак загалом у людей.
Просто мені хочеться, щоб погляд у людей на мистецтво став трішки ширше.
Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp
Дивіться нас у YouTube та TikTok
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber та Facebook
Підписуйтеся на наш Instagram та Threads
Додайте Суспільне Суми в обрані теми, щоб читати нас у Google Новинах
