На сумський готель "Ювілейний" через зарплатні борги його власника - Сумського науково-виробничого об'єднання - виконавці наклали чотири арешти. Своїм колишнім та нинішнім працівникам підприємство завинило близько 200 мільйонів гривень. Продаж готелю міг хоча б частково погасити борги. Чому заводчанам грошей не заплатили - у другій частині розслідування команди "Під прицілом" про схеми виведення коштів із заводу.
Перед початком травневої сесії Сумської міськради біля Будинку рад стояли люди з плакатами, які скандували: “Лук’яненка – до суду! Лук’яненка – до суду!”
Лук’яненко – це прізвище власника і очільника машинобудівного об’єднання у Сумах. Власником є російський бізнесмен Володимир Володимирович Лук’яненко, а керівником – його батько, почесний громадянин міста Суми Володимир Матвійович Лук’яненко.
Читайте також: Через яку схему виводили прибутки із Сумського НВО
Сумське машинобудівне об’єднання – це один із найбільших в Європі виробників нафтогазового обладнання. Принаймні таке зазначено на його офіційному сайті. Та це не просто завод. У його власності було кілька великих об’єктів нерухомості: бази відпочинку, палац культури, найбільший у Сумах стадіон – "Ювілейний" та однойменний готель.
Об’єднання представляє собою більше десятка різних юридичних осіб. Ще півтора роки тому основним із них було акціонерне товариство "Сумське НВО". За даними державного реєстру боржників, це підприємство сьогодні має найбільшу заборгованість по зарплаті в Україні. Ідеться про майже 200 мільйонів гривень.
Безпідставну невиплату зарплати і невиконання рішень судів про її виплату вже понад три роки розслідує поліція. Та першу підозру у цій справі оголосили тільки у березні 2021 року, після мітингу заводчан під прокуратурою.
Продаж готелю
У зв'язку з ситуацією на заводі правоохоронці відкрили ще з десяток кримінальних проваджень. І навіть в одному з них оголосили підозру самому Володимиру Матвійовичу Лук’яненку.
Лук'яненка-старшого підозрюють у змові зі своїм підлеглим та приватним виконавцем задля продажу готелю Сумського НВО за заниженою ціною.
На питання: що він думає з приводу підозри, яку йому оголосила прокуратура, ВолодимирЛук'яненко відповів: "Все надумане, абсолютно видумане. Вона нічим не підтверджена".
Продаж готелю – це один із прикладів, як машинобудівне об'єднання може уникати погашення заборгованості по зарплаті. Ми дослідили, що відбулося і хто дозволив продати арештований готель.
Готель за документами продали за 19,5 млн грн. Це практично десята частина зарплатних боргів заводу, але його працівники і цих грошей не отримали.
Ось що з приводу історії з продажем готелю офіційно повідомила прессекретарка керівника Сумської обласної прокуратури Наталя Науменко: “На той час генеральний директор у змові з приватним виконавцем, а також за пособництва іще одного службовця підприємства розробили та втілили у життя схему, відповідно до якої за заявою лише одного працівника підприємства, у якого була заборгованість по заробітній платі, приватний виконавець зняла арешт з нежитлового приміщення готелю, що стало підставою для його реалізації".
За інформацією слідчих, майно було реалізоване наближеній до керівництва особі за заниженою ціною. І після цього лише одному працівнику було сплачено заборгованість по заробітній платі в розмірі 52 тисячі гривень, розповіла Науменко.
Прокуратура вважає, що на приватного виконавця Юлію Жованик за вказівкою Володимира Лук’яненка-старшого вийшов працівник заводу Кирило Мошкін і що саме він домовлявся з нею про справу продажу готелю. Справа у тому, що Юлія Жованик раніше працювала державним виконавцем у Ковпаківському відділі Державної виконавчої служби міста Суми і саме в той час, коли очолював його Кирило Мошкін.
Команді "Під прицілом" вдалося розпитати Кирила Мошкіна про те, що він думає про оголошену йому підозру. Він сказав, що не визнає провини і вважає, що "все надумане". І розповів, що в тексті повідомлення про підозру, підписаному прокурором Сумської області Тубельцем, є такі вислови, як “невстановлений час”, “невстановлене місце”.
"Тобто це все повністю — на припущеннях. А найголовніше, це будь-який юрист розуміє, що не може бути посадового злочину без проведення судово-економічної експертизи. Але у Сумській області - може! Тому для мене, як для колишнього працівника прокуратури, а зараз діючого адвоката, взагалі не зрозуміло, чим керується прокуратура, роблячи такі висновки про наявність в моїх діях складу злочину", - сказав він.
На питання, чи є зв'язок між ним і приватним виконавцем Юлією Жованик, тому що Кирило Мошкін був начальником Ковпаківського відділу Державної виконавчої служби міста Суми, коли вона працювала саме у цьому Ковпаківському відділі, відповіла їх адвокатка Юлія Молібог.
"Хто з ким працював у підпорядкуванні – це ж такі питання... Скільки він там пропрацював? Вам відомо скільки: шість місяців пропрацював", - сказала вона.
"Я не з Жованик працював, я працював у Ковпаківській виконавчій службі, де було іще 20 виконавців. Це було в 2016 році. П’ять років тому", - додав Кирило Мошкін.
Однак в історії з продажем готелю є ще один нюанс. Приватний виконавець Жованик зняла з готелю чотири арешти, два з яких були накладені Державною виконавчою службою.
Журналісти намагалися розпитати і саму Юлію Жованик після засідання у Зарічному районному суді, проте вона від коментарів відмовилася.
А от начальниця Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Марина Рудь щодо зняття арешту з готелю “Ювілейний” повідомила наступне: “Приватним виконавцем в даному саме обтяженні внесено зміни, додано фразу “крім нерухомого майна готелю”, тобто його виведено з-під нашого арешту”.
Є документ, за яким арештувати готель мали також у рамках іще одного цікавого кримінального провадження. Проконтролювати накладення цього арешту повинен був слідчий поліції, і якби він це зробив, жоден приватний виконавець такий арешт не зняв би.
Історія з арештом готелю у рамках кримінального провадження така. За законом, борги стягувати можуть як державні, так і приватні виконавці. Так частина заводчан звернулася до приватного виконавця з Києва Михайла Корольова. Він же виконував судове рішення по стягненню боргів заводу перед “Сумитеплоенерго”.
Сам Михайло Корольов згадує про ті події так: “23 серпня 2019 року я виставив готель на продаж. Торги мали відбутися через місяць — 23 вересня. Однак за 5 днів до цього поліція відкриває кримінальне провадження за фактом начебто зловживання мною повноваженнями приватного виконавця”.
Тут же слідчий поліції звертається до суду із клопотанням про припинення торгів, бо продаж готелю може “завдати АТ “Сумське НВО” збитків у великих розмірах”. При цьому жодним словом слідчий не згадує про те, що це АТ заборгувало своїм працівникам, бюджету та різним підприємствам мільйони гривень і що саме для виплати боргів приватний виконавець виставив готель на продаж. Оперативність поліції у справі по діях приватного виконавця вражає: через два дні після відкриття провадження слідчий вже отримав ухвалу судді.
У справі ж про невиплату зарплати заводчанам із першим клопотанням поліція звернулась до суду тільки через три місяці після відкриття справи.
Відтак, за три дні до торгів по готелю суддя, задовольняючи клопотання поліції, ухвалив торги припинити а на готель накласти арешт.
Незважаючи на наявність 18 учасників, торги за ухвалою суду зупинили. А ось відомості про накладення арешту на готель у рамках слідства до реєстру нерухомості чомусь не внесли.
“Контроль за виконанням цього прийнятого слідчим суддею рішення покладається на слідчого та існує процесуальний керівник, представник прокуратури. Саме вони зобов'язані вирішувати питання виконання, контролю і таке інше”, – роз’яснила юридичні тонкощі голова Зарічного районного суду міста Суми Ганна Шелєхова.
Із відповідним питанням звертаємося до старшого слідчого Романа Бережного:
- Чому Ви не проконтролювали, щоб ЦНАП вніс відомості до реєстру нерухомості і дійсно арешт був накладений?
- Ухвала була направлена в ЦНАП. Її повинні були внести.
- Як Ви, як старший слідчий у кримінальному провадженні, відреагували на те, що її не внесли?
- На даний час я не можу це сказати.
- Ви розумієте, що саме через те, що не внесли цей арешт, готель був у грудні 2019-го року проданий, і зараз вважається, що проданий був незаконно?
- Зараз по даному факту є провадження.
- Так, але питання у тому, чому одразу було цього не зробити, не виконати свої обов'язки, не проконтролювати?
- Було направлено...Я уже, ну, скільки раз, що ще Вам сказать?
- А яким чином Ви направляли? Поштою? Відносили?
- Особисто я відніс. Все.
Чому ж обтяження до єдиного реєстру так і не були внесені, роз’яснила юрисконсульт сумського Центру надання адміністративних послуг Ольга Чувакова: “Оскільки до ЦНАПу було надано неналежний документ до виконання, а саме копія, зроблена з рішення суду, без належних печаток суду, завірена слідчим, тому протягом тижня була направлена відповідь до слідчого щодо неналежності документу для виконання. Повторних звернень від слідчого не надходило”.
Тож до реєстру нерухомості обтяження по ухвалі слідчого судді внесені так і не були.
У той же час по готелю діяли чотири інші арешти, що накладали два приватні виконавці і Державна виконавча служба. Ці арешти 26 грудня 2019 року зняла приватний виконавець Юлія Жованик. Того ж дня АТ “Сумське НВО” продало готель “Ювілейний” Вікторії Грек – співмешканці Володимира Матвійовича Лук’яненка, який тоді керував НВО, та матері його першого заступника Андрія Грека.
Уже 13 січня Вікторія Грек передала готель Товариству з обмеженою відповідальністю “Готельний комплекс “Ювілейний”, одноосібною власницею якого є вона ж.
За договором купівлі-продажу готелю Вікторія Грек мала сплатити АТ Сумське НВО спочатку 52 тисячі гривень, а до кінця 2020 року — іще майже 19,5 мільйонів гривень. Після першого платежу у 52 тисячі, що складає менше 0,3% від повної вартості, АТ Сумське НВО передало Вікторії Грек усі права на готель. Решту грошей, 19,5 мільйонів завод від неї так і не отримав. Як з’ясувалося, Сумське НВО і Вікторія Грек підписали додаткову угоду: тепер уже про повний розрахунок до 31 грудня 2021 року
“Вони мають і додаткову угоду, посвідчену також нотаріально, відповідно до якої повний розрахунок має бути проведений до 31 грудня 2021 року”, - повідомила у судовому засіданні Юлія Молібог, адвокатка Кирила Мошкіна та Юлії Жованик.
Та станом на 7 травня2021 року у прокуратури немає даних, що на рахунки АТ Сумське НВО надходили 19 мільйонів від продажу готелю. За інформацією прокуратури, сплачені були тільки 52 тисячі гривень.
У зв’язку з цим обласна прокуратура оголосила підозру Володимиру Матвійовичу Лук’яненко. Йому інкримінують зловживання повноваженнями з метою продажу майна підприємства за заниженою ціною наближеній особі задля ухилення від виконання рішень судів про виплату заборгованості по зарплаті.
З метою забезпечення належної поведінки підозрюваного слідча суддя призначила Володимиру Лук’яненку запобіжний захід у вигляді застави у понад 20 мільйонів гривень.
Підозра Цимбалу
Що стосується безпідставної невиплати зарплати заводчанам, наразі підозра оголошена тільки Олексію Цимбалу, який керував підприємством до квітня 2019-го року. Однак є люди, яким зарплату при Цимбалі платили, а завинили гроші саме за керівництва Лук’яненка.
Про це розповів колишній працівник Сумського НВО Олександр Вичисенко. За його словами, йому зарплату не платили з серпня по грудень 2019 року. "Немає в мене заборгованостей Цимбала. В мене тільки Лук’яненка заборгованість", - сказав він.
Адвокат Дмитро Супрун, що представляє інтереси півтори тисячі заводчан, зі свого боку додав, що тільки серед його клієнтів є 68 осіб, у яких борг сформований за керівництва заводом саме Лук’яненка.
Чому з цього приводу прокуратура не вживає жодних заходів, розповів процесуальний керівник в цій справі.
“На даний час проаналізовано рух коштів на рахунках за період керівництва відповідно Цимбала. Що стосується періоду керівництва Лук'яненка, наразі ще триває аналіз руху коштів по цих рахунках. Їх не один десяток, вони постійно відкривались, закривались, тобто відслідковувати рух коштів досить важко”, – заявив прокурор відділу Сумської обласної прокуратури Максим Алєксєєв.
Що стосується термінів погашення заборгованості по зарплаті, адвокат Дмитро Супрун вважає, що люди зможуть отримати свої кошти лише тоді, коли сам власник підприємства вирішить віддати їм належне.
"Коли сам Лук’яненко вирішить, що вони мають право на свої кошти, мають їх отримати, то вони їх отримають", - вважає Супрун.
"СМНВО-Інжиніринг"
Поки ж акціонерне товариство “Сумське НВО” очолює список зарплатних боржників України. Його власники перевели усе виробництво на іншу юридичну особу – АТ “СМНВО-Інжиніринг”.
Про причини створення підприємства і зарплатні борги розповів перший заступник гендиректора АТ “Сумське НВО-Інжиніринг” Андрій Грек.
"Було прийняте рішення перевести основні засоби і працівників на нове підприємство, яке було створено на базі АТ “Укрхімпроект”. Перейменували його на АТ “СМНВО-Інжиніринг” та перевели туди всіх людей. Що нам це дало? Ми працюємо зараз, виплачуємо зарплату", - розповів він.
- Але ось завод, як ти кажеш, один з найкращих в Україні, але він №1 в реєстрі боржників.
- Давайте уточнимо: завод...?
- Це все завод.
- Ні.
- Сумське НВО.
- Так, є таке “Сумське НВО”, є такий завод, але я думаю, що це питання вам треба було б задати керівнику цього заводу. Але ви зараз знаходитеся на “СМНВО-Інжиніринг”. На “СМНВО-Інжиніринг” немає заборгованості по зарплаті. Заборгованість є на “Сумському НВО”.
Нагадаємо, бенефіціарний власник у обох підприємств – і "Сумського НВО" і "СМНВО-Інжиніринг" – один. Це Володимир Лук’яненко-молодший. Після переходу його батька Володимира Лук'яненка-старшого і Андрія Грека на “СМНВО- Інжиніринг” “Сумське НВО” у лютому 2020 року очолив Володимир Забіцький.
Варто додати, що кабінет останнього знаходиться у тій же будівлі, що і кабінети Лук’яненка та Грека – на вулиці Горького, 58.
Ми прислухались до поради Андрія Грека і спитали про заборгованість по зарплаті і чи є якийсь графік її виплати у директора АТ “Сумське НВО” Володимира Забіцького.
“Шукаємо ось вихід, думаємо разом з Володимиром Матвійовичем і Андрієм Сергійовичем. Чітко і ясно відпрацьовуємо варіанти”, - відповів Володимир Забіцький.
Володимир Матвійович з Андрієм Сергійовичем сказали голові Сумської обласної ради про строки погашення зарплатної заборгованості, що планують “забезпечити ресурс для сплати зарплатного боргу у розмірі щонайменше 500 тисяч грн щомісяця”.
Після оголошення підозри Лук’яненко у коментарі журналістам "Під прицілом" повідомив наступне:
- Ми склали графік погашення заборгованості, яка була створена не мною і не при мені, а за рік чи півтора до мого приходу. Ми склали графік виплат, він узгоджений. З травня місяця це щомісячно близько чотирьох мільйонів.
-Тобто не 500 тисяч, як Ви говорили під час зустрічі з головою облради?
- Ні, близько чотирьох мільйонів.
- Проте 200 мільйонів, це виходить…?
- А далі ми працюємо над тим, щоби знайти інвестора, який виділить гроші – близько 190 мільйонів – для погашення заборгованості протягом четвертого (2021р.- ред.) - першого кварталу наступного року (2022-го - ред.). Зараз ми виплачуємо тим, у яких заборгованість від нуля до 20 тис грн – це 2300 людей.
Як кажуть, обіцяного три роки чекають. Точніше чотири.
Наразі завод заборгував своїм працівникам майже 200 мільйонів гривень. Тож якщо інвестор не з’явиться і завод виплачуватиме борги по 4 млн грн щомісяця, то повністю підприємство виплатить борги через 50 місяців – більше, ніж через чотири роки.
Автори: Олена Адаменко, Андрій Крамченков, Євген Охріменко, Михайло Заїка
Матеріал підготовлений на замовлення Сумської регіональної дирекціі АТ "НСТУ"
