У Міжнародний день медичної сестри, 12 травня, кореспонденти Суспільного поспілкувалися зі співробітниками Сумської центральної міської лікарні — тими, хто цього дня був на зміні. Дату встановили на честь Флоренс Найтінгейл — засновниці сучасної сестринської справи.
Медбрат Павло Шако працює у відділенні екстреної медичної допомоги два роки. Він відчиняє шафу з написом "Невідкладна допомога при клінічній смерті" — такий стан тут не рідкість. Клінічну смерть у пацієнтів іноді доводиться спостерігати кілька днів поспіль.
"Під час невідкладних станів ми застосовуємо апарати дозованого введення ліків, робимо ЕКГ, вводимо різні препарати, перевіряємо, що на даному етапі ще можемо зробити",— сказав Павло Шако, медичний брат
Павло — один із п'яти медичних братів у лікарні. Закінчив Шосткинське медичне училище, з 2022 року працював в обласній лікарні, останні два роки — в міській.
Каже, що найчастіше до відділення потрапляють пацієнти з тяжкими станами: літні люди з хронічними хворобами, пацієнти з передозуваннями та наслідками вживання алкоголю. Наразі має близько 10 змін на місяць. Щоб розвантажитися емоційно, займається тенісом і рибалить.
Щодо ставлення пацієнтів до медбратів — воно різне. Але є й інша проблема:
"Думають, що від нас нічого не залежить, але від нас залежить більшість. Особливо коли пацієнти знецінюють — це боляче",— сказав Павло Шако, медичний брат.
Старша сестра кардіологічного відділення Олена Пономарьова працює в лікарні з 2004 року — тоді відділення називалося "інфарктним блоком".
Закінчила Сумський медичний коледж. Каже: специфіка роботи — бути постійно напоготові, уважно стежити за станом хворого і вчасно повідомляти лікаря. Нерідко доводиться виконувати й роль психолога.
"Першими біжимо на допомогу, заспокоюємо хворого, кажемо, що все буде добре — і хворий заспокоюється під нашим наглядом. Зараз люди більше в стресі, більше налякані, більше часу треба, щоб їх заспокоїти",— розповіла Олена Пономарьова, старша сестра кардіологічного відділення.
Пацієнти залишаються в пам'яті надовго: медсестри знають їхні сім'ї та стежать за тим, як складається їхнє подальше життя.
Цього року виповнилося 30 років відтоді, як Юлія Сєрик обрала медицину.
Нині вона — заступниця медичного директора з медсестринства. Народилася в родині медика, закінчила Лебединське медичне училище та Сумський медичний коледж. Десять років відпрацювала в приймальному відділенні.
"Я в іншій професії себе не уявляю. 30 років пропрацювала і не бачила нічого, крім медицини. Людяність, милосердя, допомога — це те, за що я люблю свою професію",— розповіла Юлія Сєрик, заступниця медичного директора з медсестринства.
З 2014 року Юлія Сєрик керує сестринським персоналом лікарні. За її словами, у закладі працюють 338 медсестер і медбратів, і з 2022 року колектив залишається стабільним.
На запитання, які якості потрібні в цій професії, медики відповідають по-різному — але схоже.
"Перш за все — тяга до роботи й інтерес пізнавати нове. Найголовніше — навчатися. У медицині кожен день — це навчання",— сказав Павло Шако.
"На мою думку, це перш за все співчуття і вміння сприймати чуже горе близько до серця",— розповіла Олена Пономарьова.
Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp
Дивіться нас у YouTube та TikTok
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber та Facebook
Підписуйтеся на наш Instagram
