У Сумах 1 травня попрощалися з молодшим сержантом Віктором Сигулею. Військовослужбовець загинув 20 квітня 2026 року на Запорізькому напрямку внаслідок російського ракетного удару. У цивільному житті Віктор працював оздоблювачем, а після початку повномасштабної війни став механіком взводу ударних безпілотних комплексів.
"Людина доброї душі була, багато гарного зробив для людей. Гарний майстер, спеціаліст у своїй справі. Так вийшло, що війна перервала його життя. 49 років йому було", — говорить батько Віктора Сигулі.
Віктор Сигуля народився 5 березня 1977 року. У цивільному житті чоловік працював оздоблювачем, на війні став механіком взводу ударних безпілотних комплексів роти безпілотних систем 3 десанто-штурмового батальйону.
"Віктор — це син мого друга. Знаю його з дитинства. Він був дуже чуйний, тонкий чоловік, мистецького складу. Він був творчою людиною. У нього були талановиті руки, він сам дуже талановитий, був оздоблювачем. Займався будівництвом, оздоблював інтер'єри: працював по каменю, по дереву. Дуже гарні мав роботи", — згадує друг родини Віктора Сигулі Олександр.
Як розповів пан Олександр, у Віктора залишилися батько, сестра і двоє племінників. Мама чоловіка, яка теж була творчою людиною і працювала художницею, померла від хвороби раніше. Молодший сержант Віктор Сигуля загинув 20 квітня 2026 року в районі Запоріжжя під час нанесення російськими військовими ракетного удару.
Воїна, що віддав життя за Україну, поховали на Алеї Слави Баранівського кладовища Сум.
Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp
Дивіться нас у YouTube та TikTok
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber та Facebook
Підписуйтеся на наш Instagram
