Війна змінює звичний ритм життя, наповнює дні тривогами та важкими новинами. У такі моменти люди шукають те, що допомагає втриматися — слово, музику, роботу, творчість. Для жительки Ворожби Алли Кальченко такою опорою стало рукоділля.
Про це написали у Ворожбянській громаді.
Алла Кальченко — вчителька молодших класів із Ворожби. Каже, творчістю серйозно зайнялася близько дев’яти років тому, коли народилася друга внучка. Тоді почала робити для неї бантики та прикраси для волосся.
"Спочатку купувала, а потім побачила вироби ручної роботи й подумала: чому б не спробувати самій. Так усе і почалося", — згадує жінка.
Першою її роботою стала синьо-жовта квітка-бантик, яку майстриня зберігає й досі. Згодом з’явилися віночки, обручі, новорічні прикраси, солодкі букети. Алла Кальченко пробувала різні техніки, матеріали й форми, поступово знаходячи власний стиль.
Згодом у її творчості з’явилися гноми.
"Першого зробила зі звичайної шкарпетки. І він мені так сподобався! Потім був другий, третій… Поступово вдосконалювала свої роботи, як то кажуть, набивала руку. А потім вирішила зробити великого гнома. Навіть у сусідів позичила магазинного — принесла додому, роздивилася і зробила свого. І так потроху втягнулася", — говорить пані Алла.
За словами жінки, спочатку вона створювала вироби для себе, для онуків, знайомих і друзів. Іноді робила на замовлення, але лише за символічну оплату — щоб покрити витрати на матеріали.
"Ніколи не планувала робити з цього бізнес. Це справді було для душі", — говорить вона.
Саме це захоплення стало для Алли Кальченко внутрішньою опорою після початку повномасштабного вторгнення. Спершу, каже, не було ні сил, ні бажання щось робити. Згодом творчість допомогла повернутися до життя.
Особистий біль лише посилив це відчуття: син Алли Кальченко зник безвісти. Пізніше стало відомо, що він перебуває в полоні. Саме тоді, говорить жінка, вона зрозуміла: потрібно знайти щось, що допоможе триматися.
"Коли працюєш — не думаєш постійно про погане. Не сидиш увесь час у новинах. Це дає можливість хоча б трохи відпочити", — каже майстриня.
Із часом її вироби набули ще й особливого змісту. Вона почала створювати патріотичних і військових гномів. Один із них став талісманом для її сина, згодом з’явилися й інші — для військових та їхніх побратимів.
"Зробила великого військового гнома, потім маленького — з позивним сина. Хлопцям сподобалося, почали просити і для себе", — розповідає Алла Кальченко.
Матеріали для своїх виробів жінка замовляє в інтернеті. Каже, найбільше любить працювати з флісом, бо він м’якший і зручніший у роботі. На одного маленького гнома йде близько двох вечорів, на великого — більше часу, адже там складніша техніка й гіпсові елементи.
Частину своїх виробів майстриня передає на благодійні аукціони та збори для військових.
"Я вважаю, що зараз кожен має робити бодай щось у міру своїх можливостей. Бо ти або в армії, або допомагаєш армії", — говорить вона.
Попри небезпеку, виїжджати з Ворожби жінка не планує.
"Тут мій дім, мій чоловік, моя родина. Тут усе моє життя. Як це залишити?", — каже вона.
Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp
Дивіться нас у YouTube та TikTok
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber та Facebook
Підписуйтеся на наш Instagram
