На Сумщині працює безоплатна та анонімна гаряча лінія психологічної допомоги "Телефон довіри", куди люди можуть звернутися у будь-який час. Найчастіше дзвонять через самотність, проблеми у стосунках, залежності та тривогу, пов’язану з війною. Хто звертається по допомогу, як психологи працюють із суїцидальними думками та чому після 2021 року статистика самогубств в Україні стала закритою — про це в ефірі Українського радіо Суми розповіли Вікторія Литвинова, заступниця медичного директора КНП СОР "Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань", та Оксана Черевко, лікарка-психіатриня.
Пані Вікторіє, перше запитання до вас. До початку повномасштабного вторгнення ми мали статистику скоєння суїцидів в області. Чому зараз вона не ведеться?
— Так, дійсно, статистика велась, і вона була у відкритому доступі до 2021 року включно, як по Україні, так і, відповідно, по Сумській області. Ми маємо такі дані з 2022 року, можливо, через повномасштабну війну, ці дані не є публічними й така інформація на сьогодні є закритою. Тому ми можемо говорити тільки про те, що маємо станом на 21-й рік. Якщо подивитись на ці офіційні дані, по Україні відсоток людей, які навмисно вчинили собі самоушкодження, тобто те, що ми говоримо як самогубство, то це десь сягає близько 1% (0,8%) по Україні і десь 0,9% по Сумській області.
Як "Телефон довіри" працює в нашій області?
— В нашій області є такий сервіс — гаряча лінія "Телефон довіри". Він функціонує на базі центру соціально-небезпечних захворювань в режимі цілодобового надання екстреної психологічної допомоги. Це абсолютно анонімна лінія і абсолютно безплатна. Ми приймаємо дзвінки від населення не тільки Сумської області, але і, як виявляється в розмові з людьми, які телефонують, що це можуть бути люди з інших регіонів України і навіть з-за кордону.
Ми запити поділили на певні категорії:
- Це стосунки, категорія стосунків, батьки-діти, подружжя між собою, або стосунки з якимись дальніми родичами. І, якщо говорити про цю категорію, то тут переважають проблеми у стосунках батьки-діти.
- Категорія особистісних проблем. Сюди ми зараховуємо звернення через самотність, нерозділене кохання, питання внутрішнього пошуку сенсу, якісь екзистенційні проблеми. В цій категорії більша частина дзвінків людей, які страждають від самотності.
- У категорії здоров'я, психічного здоров'я, тут переважають звернення від людей, які переймаються власним психічним здоров'ям. Чому так акцентую, тому що є ще й низка дзвінків, які від людей про те, що вони переймаються здоров'ям своїх близьких і рідних людей, їхнім психічним здоров'ям.
- Також велику частину звернень займають залежності. Алкогольна, наркотична залежність і навіть поодинокі випадки щодо ігрової залежності.
Родичі телефонують чи ті, хто страждає на ці залежності?
Здебільшого це дзвінки від родичів, які мають таку проблему в родині, але є дзвінки і безпосередньо від самих людей, які мають таку проблему зі здоров'ям.
Якщо говорити про соціальні взаємовідносини людей, в цій категорії є дзвінки щодо професійних проблем. Це і професійне вигорання, і взаємовідносини в колективі. Також до соціальної сфери належать дзвінки, які говорять про те, що у людей проблеми з комунально-побутовими умовами, ну і через складні життєві обставини. Це і вимушене переселення, і все, що відбувається через війну. Звісно, це втрати, горювання. Це ті самі дзвінки через думки і навіть дії, які спрямовані на самоушкодження, на суїцид. Ну і просто банальна потреба виговоритися. Коли людина телефонує для того, щоб проговорити, що її турбує, і їй стає легше. І коли психологи гарячої лінії можуть, так, ми маємо такі можливості, запропонувати подальше звернення людини в якийсь інший сервіс.
У нас великий банк такої інформації від бібліотек, від там артгуртків різних, від центрів життєстійкості, ментального здоров'я по всіх регіонах. Коли є така пропозиція від психолога звернутись в такий сервіс, людина може сказати: "А навіщо? Мені вже краще". Це такий показник для нас, що допомога відбулась тут і зараз, і людина йде задоволена в своєму цьому запиті. Настало полегшення, вона, можливо, побачила якось по-іншому ту ситуацію, знайшла ресурси в собі. Для того ми, власне кажучи, і існуємо, щоб надавати допомогу в такий спосіб, не бачачи людину, маючи лише аудіальний канал зв'язку, але допомагати ось так.
А щодо віку тих людей, які телефонують, є якісь вікові обмеження? Чи це можуть бути і молоді люди, і люди старшого віку?
— Нуль плюс. Ми готові приймати дзвінки, як тільки людина може набрати номер телефону і зателефонувати.
Чи достатньо одного сеансу зв'язку, чи, можливо, іноді буває кілька?
— Бувають повторні дзвінки, і вони десь становлять, як ми помічаємо для себе, близько 10–11%. Частина людей, які телефонують, можуть звернутись повторно, і вони про це говорять. Це теж показник того, що ми працюємо ефективно достатньо і людина не телефонувала б вдруге, якби не відчула підтримку першого разу.
Вплив війни все-таки істотний?
— Так, він суттєвий. Він суттєвий, і якраз показник звернень через переймання власним психічним здоров'ям на те вказує. Люди в тривозі, в депресії, вони перебувають, як в народі говорять, у душевній такій кризі, в душевних переживаннях. І це цілком логічно, враховуючи контекст, у якому ми всі живемо.
Чи зверталися військові?
— Так, є звернення від людей, які називають себе військовослужбовцями, як чоловіків, так і жінок, до речі.
Скільки людей працює і як працює?
— П'ять психологів, вони працюють згідно з графіком. Це цілодобовий режим роботи.
Нагадаймо номер телефону нашим радіослухачам — можливо, хтось не знає.
050-914-40-24.
0542 780-000.
Пані Оксано, хотілося б поговорити про окрему категорію людей, які можуть вчинити суїцид. Чи це завжди свідчить про якісь психічні захворювання?
— 90% випадків пов'язані з клінічною депресією чи посттравматичним стресом, розладом чи іншими психічними захворюваннями. Однак існують 10% так званих ситуативних суїцидів серед психічно здорових людей, чий когнітивний ресурс було вичерпано.
Дослідження в галузі епігенетики та енергофізіології показують: у стані кризи в прифронтальній корі мозку критично падає рівень серотоніну. Це зона, що відповідає за контроль імпульсів. Людина буквально втрачає біологічну здатність гальмувати свій розпач.
Чи завжди людина, яка говорить про свої наміри, дійсно може це зробити?
— Варто серйозно поставитися до цих слів. Коли людина вербалізує таке бажання, то у 80% вона дійсно сигналізує про свої наміри. І варто серйозно ставитися до будь-якої вербалізації суїцидальних думок чи намірів, таких фраз: "Я нікому не потрібен", "Без мене буде краще", до будь-яких таких слів треба ставитися дуже серйозно, бо це крик про допомогу, а не маніпуляція.
Є якісь маркери? Людина може відкрито не говорити про те, що готова вчинити суїцид, але ви розумієте, що щось не так, що потрібно якось пропрацьовувати якісь речі.
— Дійсно, можна зрозуміти по висловах, що "Я нікому не потрібен", "Без мене вони прекрасно впораються", "Я вже нажився". Також дуже небезпечним є певний спокій, коли після певного періоду депресії, можливо це буде там повторний дзвінок, або повторна зустріч у житті. Ви бачили, що людина дуже занепокоєна і тривожна, і ділилася, а то вона зненацька перестала ділитися. І вона ніби ухвалила вже рішення і стала такою зловісно спокійною. До цього потрібно поставитися дуже серйозно, бо це може бути якраз перед самим суїцидом, коли вона ухвалила рішення.
Скільки спеціалістів працюють на "Телефоні довіри"? Якщо це другий, третій дзвінок, якісь нотатки зберігаються, щоб потім допомогти людині?
— Так, дійсно, нотатки так не зберігаються, однак, якщо це складний кейс або є суїцидальні наміри, то ми передаємо одне одному інформацію. І певні випадки, особливо з суїцидальними намірами, ми розбираємо на супервізіях і стараємося стежити за цими клієнтами "Телефону довіри" і передавати одне одному динаміку. Тому це дуже важливо, щоб наступний психолог був в курсі, що може бути такий тривожний дзвінок, і це покращить якість надання допомоги.
Як ви дієте в такій ситуації? Як ви заспокоюєте?
— Важливо в такій ситуації дати простір для того, щоб висловився клієнт. І, знаєте, напевно, дійти до цієї теми. Деколи клієнт може не розкритися, бо йому не надали простору. Нібито в певному коридорі рухається розмова. Але якщо поставити пряме запитання: "Чи були у вас думки про те, щоб зробити собі шкоду, чи спробувати вчинити щось погане, чи маєте ви подібні суїцидальні думки?", то це ніби легалізує цю тему, яка табуйована у суспільстві, і допомагає йому розкритися і надає такий певний простір для того, щоб розкритися.
Якщо людина буде ділитися і в неї буде простір, то простіше буде знайти такі якорі, або ще називають терміном "анкери", за Віктором Франклом, які ніби сенси і допомагають призупинити той процес і от знайти сенс. Не обов'язково цей сенс має бути глобальним, може бути там на найближчий час, на наступні 15 хвилин — і це вже перемога. Ну і надалі ми стараємося скласти такий певний антисуїцидальний план. Якщо знову буде ця хвиля думок, з якими дуже складно впоратися, то що ж буде робити клієнт. Він може комусь зателефонувати, або ми складаємо таку якусь помічну думку, яка його утримає, акцентуємо на анкерах, оцих сенсах жити, щоб він мав перед собою цей план. І акцентуємо також, щоб цей план був при ньому, можливо десь записаний, можливо в телефоні, можливо там десь в якомусь іншому місці.
Люди погоджуються на це? Занотовувати, що потрібно робити, куди звертатися, якщо вже зовсім буде складно?
— Зазвичай погоджуються, бо нарешті їх почули, нарешті у них був простір для того, щоб висловитися і поділитися такими думками.
А як довго за часом можуть тривати такі розмови?
— Ну, зазвичай це, якщо це суїцидальні думки, то близько 30–50 хвилин, залежить від того, чи це первинний чи повторний дзвінок і в якому стані на цю мить клієнт. Буває і коротше розмова, звичайно, але зазвичай так, немає сенсу бути на лінії кілька годин — це, напевно, дуже рідкісні випадки. Важливо надати йому інструменти, щоб він, цей клієнт, після розмови з психологом знав, чим зайнятися наступні години, наступні хвилини, до кого звернутися і тому мати сенс.
А ви можете сказати цифру кількості дзвінків із суїцидальними настроями?
— 12, всього за рік 12. Запрацювали ми в цілодобовому режимі з липня 2025 року. Раніше ми працювали в денні години. Телефон функціонував, але ми обслуговували тільки в денний час.
Загалом яка цифра звернень мешканців області за рік?
— Взагалі цифра переважає 4000, тобто близько 4500 було звернень у 2025 році. З них ми відокремлюємо звернення інформаційного характеру, де пролікуватись, наприклад, до якого лікаря звернутись. Щодо конкретних запитів, які я вже озвучувала, це 3750 за 2025 рік.
Пані Оксано, чи існують якісь пори року, коли депресивні настрої панують найбільше?
— Пік депресивних настроїв ми помічаємо навесні й восени. Але пік суїцидів припадає на квітень-травень, а не на осінь. Саме навесні енергія організму зростає швидше, ніж покращується настрій, що дає силу на реалізацію фатальних думок.
Які є поради для людей, до яких звертаються люди із суїцидальними думками?
— Це не маніпуляція, а крик про допомогу. І я раджу порушити конфіденційність, коли на терезах таємниця або життя, то треба обрати життя і залучити спеціалістів. Бо неодноразово і на "Телефоні довіри" близькі ставили таке запитання: "Як мені порушити? Зі мною поділилася близька людина, і вона просила нікому не розповідати".
Життя набагато важливіше, і треба залучати спеціалістів. Також у розмові з людьми із суїцидальними намірами або суїцидальними думками треба шукати сенси. Сенс не обов'язково має бути глобальним. Це може навіть бути те, що людина ще не чула там нового альбому її улюбленого гурту, або не бачила певної вистави, або треба турбуватися про тварину домашню, вона єдиний піклувальник, або вона хоче побачити, що їй подарують на день народження. Це може утримати в певний пік, коли суїцидальні думки, ніби хвиля, затоплюють цього пацієнта або клієнта. І це може бути рятівним. Тому треба шукати сенси.
Як нам всім через події, які відбуваються навколо зараз, втриматися?
— Важливо берегти свої стосунки і, знаєте, працювати над їхньою якістю, бачити в цьому сенс, берегти те, що маємо. Аби подолати якісь такі кризові ситуації, можу запропонувати одну коротеньку вправу, яку можна виконувати будь-де.
Коли у вас виникає нестерпний біль або дуже багато в голові болісних і страшних думок, то першим кроком до подолання цього болю буде його екстерналізація. Екстерналізація — це означає, що треба уявити свій стан як фізичний об'єкт. Наприклад, гострий камінь чи чорна хмара, чи, можливо, певна картина або лист. Як вам це уявиться, надайте йому форму і колір. Другим кроком буде створити дистанцію, уявити, що ви в світлій залі музею, покласти цей об'єкт на постамент під скло. І третім кроком буде сказати собі, що "це мій біль, і я його бачу, але я — це не мій біль. Я той, хто на нього дивиться". Ця вправа активує ваш неокортекс і створює дистанцію між вашою особистістю та стражданням. Як казав Віктор Франкл, між подразником і реакцією є проміжок. У ньому лежить наша свобода.
Пані Вікторіє, ще раз нагадаймо нашим радіослухачам номер, за яким вони можуть зателефонувати, якщо їх щось хвилює, якщо вони потребують, на їхню думку, допомоги фахівця.
— Контакти "Телефону довіри": 050 914-40-24 або 0542 780-000.
Людина може зателефонувати будь-коли, не чекаючи якогось попереднього запису, коли він там буде можливий, а зателефонувати тоді, коли відчуває внутрішню потребу свою. Якщо вам важко, ви маєте якісь душевні проблеми, переживання, тривоги, не тримати цього в собі, поділитися зі спеціалістом у такий спосіб, який є абсолютно безпечний, абсолютно анонімно і конфіденційно буде взаємодія з психологом відбуватись.
У нас, до речі, готується вже інтерактивна мапа, вона буде функціонувати в Сумській області. Коли можна буде з будь-якого свого пристрою зайти і там, де ти перебуваєш, знайти те, де тобі буде добре, чим ти можеш займатися і що може сприяти поповненню внутрішнього ресурсу і в психологічній підтримці. А поки що можна звернутись до психолога, який підкаже, який ресурс може бути корисним у тій місцевості, де людина перебуває.
Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp
Дивіться нас у YouTube та TikTok
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber та Facebook
Підписуйтеся на наш Instagram
