Місто Суми згадується у 10 файлах Епштейна. Також у 14 файлах мовиться про колишнього народного депутата України, а нині члена комітету безпеки і оборони Ради Федерацій РФ Андрія Деркача.
Про це йдеться на сайті Мін'юста США.
19 березня 2011 року невідома людина написала Джеффрі Епштейну: "Я у Києві зараз, завтра мій потяг до Сум".
19 липня того ж року Епштейн отримав ще одне повідомлення: "Приїхав(ла) до Сум на кілька днів... завтра повертаюся до Києва... післязавтра в мене тест з англійської... це дуже корисно для майбутнього...".
Також у файлах фігурує адреса у Сумах. Згідно з оприлюдненими даними, тут зареєстрована особа, 1991 ріку народження. Вказаний номер телефону для екстрених викликів нині не працює.
У "файлах Епштейна" є згадки і про Андрія Деркача, колишнього нардепа від Сумщини, який втік з України. Зокрема, про його ймовірне втручання у вибори президента США. Здебільшого це цитати з текстів американських медіа.
Деркач у "файлах Епштейна"
Деркача згадують у 14 файлах. Наприклад, через уривки з тексту Politico (липень 2020 року):
"Представник Девін Нунес (республіканець від Каліфорнії) цього тижня «відмовився відповідати на запитання колеги про те, чи отримував образливу інформацію про віцепрезидента Джо Байдена від Андрія Деркача, українського законодавця, пов'язаного з Кремлем. Він працював над розпалюванням звинувачень у корупції з боку Байдена та його сина Хантера».
Під час закритої ділової зустрічі комітету «в середу представник Шон Патрік Мелоні (демократ від Нью-Йорка) тиснув на Нунеса щодо новинних повідомлень, котрі вказували на те, що він був одним із законодавців-республіканців, яким Деркач надав пакети інформації зі звинуваченнями щодо Байдена у грудні 2019 року». Деркач «підтвердив, що він надіслав посилки Нуньєс, а також сенаторам Чаку Грасслі (республіканець від штату Айова) та Ліндсі Грему (республіканка від штату Південна Кароліна)». Деркач «викликав тривогу серед демократів, які відзначили його дедалі публічніші зусилля щодо просування звинувачень проти Байдена»", — йшлося у файлах Епштейна.
В іншому файлі цитують The Federalist. Деркач знову згадується в контексті втручання у політику США.
"Видання повідомляє, що голова Комітету з розвідки Палати представників Адам Шифф «знову допомагає та посилює операцію іноземного впливу, спрямовану на розкол Конгресу та американського народу», – повідомили кілька законодавців видання The Federalist у середу. Шифф скликав у середу несподівані слухання свого комітету, «щоб проголосувати за те, щоб зробити секретні звинувачення Шиффа проти республіканців у Конгресі доступними для розгляду всією Палатою представників».
Голосування було прийнято за партійною ознакою. Йдеться про пакет інформації, який нібито надіслав кільком республіканцям український політик Андрій Деркач. Минулого тижня Деркач заявив Politico, що його метою було «створити міжпарламентську асоціацію під назвою «Друзі України СТОП корупція». Деркач «сказав, що він надіслав такі ж матеріали і кільком демократам»", — йшлося у файлах Епштейна.
У ще одному файлі також є згадка про Деркача в аналізі матеріалу The New York Times.
"The New York Times повідомляє, що президент Росії Володимир Путін «найімовірніше продовжує схвалювати та здійснювати операції з безпосереднього втручання, спрямовані на підвищення шансів президента Трампа на переобрання», – йдеться у нещодавньому аналізі ЦРУ, що свідчить про те, що розвідувальні служби продовжують підтримувати свою оцінку діяльності Росії, попри «атаки президента». Ця оцінка «узгоджується з попередженням розвідувальних органів законодавцям у січні, що Росія втручалася від імені пана Трампа».
ЦРУ має «помірну впевненість у своєму аналізі», частково, тому що розвідувальне співтовариство, «здається, не має перехоплених повідомлень чи інших прямих доказів, що підтверджують його керівництво» зусиллями Деркача. За словами людей знайомих з цим питанням, «новий аналіз був опублікований напередодні санкцій у Всесвітньому огляді розвідки ЦРУ, секретному документі, який розповсюджується серед членів Конгресу та адміністрації Трампа»", — йшлося у файлах Епштейна.
У цьому ж документі є інформація з тексту The Washington Post, де теж згадують Деркача у контексті його втручання у вибори президента США від імені Путіна.
"The Washington Post повідомляє, що аналітики ЦРУ «склали оцінку за участю Агентства національної безпеки та ФБР на основі кількох десятків одиниць інформації, отриманої з публічних, несекретних та секретних джерел розвідки». Оцінка містить деталі «аналізу ЦРУ діяльності українського депутата Андрія Деркача щодо поширення зневажливої інформації про Байдена всередині Сполучених Штатів через лобістів, Конгрес, медіа та контакти з особами, близькими до президента». ODNI та Міністерство фінансів «ідентифікували Деркача як російського агента, але публічно не повідомлялося, що ЦРУ, АНБ та ФБР вважали, що Путін може особисто керувати цією кампанією».
В оцінці ЦРУ «детально описані зусилля Деркача та зазначено, що його діяльність включала співпрацю через лобістів, членів Конгресу та американські медіаорганізація для поширення та посилення його інформації проти Байдена». Також згадується про «взаємодію Деркача з «відомою» особою, пов’язаною з кампанією Трампа, аналіз не ідентифікує цю особу»", — йшлося у файлах Епштейна.
В іншому файлі Епштейна зазначається, що Деркач "незалежний законодавець, який був раніше членом проросійської партії в парламенті, навчався у вищій школі КДБ імені Дзержинського в Москві. Він син офіцера КДБ, який пізніше був керівником української розвідки".
"Руді Джуліані зустрівся в четвер в Україні з однією з ключових фігур, які працюють над побудовою справи про корупцію проти Хантера Байдена, заявив український законодавець після публікування у Facebook своїх фотографій з особистим адвокатом Трампа. «Андрій Деркач сказав, що він тиснув на Джуліані щодо необхідності створення спільного американо-українського розслідування корупції в Україні на зустрічі в Києві», – повідомляють Стерн та Робін Діксон.
«Джуліані заявив про «переконливі» докази кримінальних правопорушень Байдена [у твіті після зустрічі], але не навів жодних подробиць. ... Деркач, незалежний законодавець, який був раніше членом проросійської партії в парламенті, навчався у вищій школі КДБ імені Дзержинського в Москві. Він син офіцера КДБ, який пізніше обіймав посаду керівника української розвідки»", — йшлося у файлах Епштейна.
У ще одному файлі вказано, що Андрій Деркач та "його українська мережа політичних агентів" були "ключовими посередниками, які перенаправляли російську дезінформацію Руді, сенаторам Джонсону та Ґрасслі". Це все в контексті іноземного втручання у вибори США. У документі є посилання на текст Washington Times.
"Газета Washington Times повідомляє, що звільнений агент ФБР Пітер Стржок «перезапускає неперевірене твердження демократів про те, що два сенатори-республіканці покладалися на дезінформацію Кремля від українського політика». Стржок повторив це твердження у твіті від 16 березня: Сенатори Чак Грасслі (республіканець від Айова) та Рон Джонсон (республіканець від Вісконсина) «рішуче заперечили це звинувачення: Вони «стверджують, що демократи, а не республіканці, внесли ім'я українського політика Андрія Деркача до протоколу розслідування справи Хантера Байдена, сина президента Байдена: Минулого тижня DNI «опублікувала звіт CA про іноземний вплив на виборах 2020 року».
ICA «заявила, що одним із ключових посередників був пан Деркач та його українська мережа соціальних мереж та політичних агентів: Стржок «взявся до дії у Твіттері, відродивши заяви демократів про дезінформацію минулого року». Стржок написав у Твіттері: «У звіті детально описано деяких тих самих гравців — Килимника — та нових, таких як Деркач, які перенаправляли російську дезінформацію Руді, сенаторам Джонсону та Ґрасслі»", — йшлося у файлах Епштейна.
Справа Джеффрі Епштейна
Джеффрі Епштейн мав тісні контакти з представниками вищих кіл американської політики та шоубізнесу. Мільярдера роками підозрювали в секс-торгівлі неповнолітніми, але йому вдавалось уникати обвинувачень.
У липні 2019 року слідство у справі Епштейна відновили, і 6 липня його затримали правоохоронні органи штату Нью-Йорк. Фінансисту висунули звинувачення в сексуальному насильстві та залученні неповнолітніх у проституцію. Того ж року принц Ендрю тимчасово склав свої повноваження в королівській родині й перестав з'являтися на публіці.
10 серпня 2019 року Епштейн був знайдений мертвим у своїй камері. Офіційною причиною його смерті вважається самогубство. Двоє співробітників тюремного бюро, які мали охороняти Епштейна в ніч, коли той наклав на себе руки, зізналися, що спали та переглядали інтернет під час своєї зміни, хоча мали перевіряти камеру фінансиста кожні 30 хвилин. Вони визнали, що дали неправдиві свідчення, та уклали угоду з прокурорами.
Подруга та помічниця Епштейна Ґілейн Максвел була арештована улітку 2020 року. За версією слідства, Максвел була пособницею Епштейна: вона шукала дівчат молодше 18 років, втиралася до них в довіру і схиляла до сексуальних контактів із фінансистом. 29 грудня 2021 року суд у Нью-Йорку визнав Ґілейн Максвел винною у допомозі фінансисту Джеффрі Епштейну здійснювати сексуальне насильство над неповнолітніми дівчатами.
5 серпня 2025 року Конгрес США направив повістки на свідчення в рамках розслідування справи Епштейна на адресу Білла і Гілларі Клінтон.
Передісторія публікації "файлів Епштейна" і позиція Трампа
12 листопада 2025 року комітет з нагляду Палати представників США опублікував 20 тисяч сторінок приватної кореспонденції покійного Джеффрі Епштейна. В листах згадується президент США Дональд Трамп. Зокрема, Епштейн зазначає, що американський лідер провів декілька годин з однією з жертв торгівлі людьми в його будинку у квітні 2011 року.
У Білому домі заявили, що оприлюднені комітетом листи є "фейком" та "спробою дискредитувати президента Трампа". Речниця Білого дому Керолайн Левітт заявила, що Дональд Трамп "вигнав Джеффрі Епштейна зі свого клубу" та "не був причетним до злочинів Епштейна".
17 листопада очільник Білого дому закликав республіканців у Палаті представників проголосувати за оприлюднення "файлів Епштейна", аби "відійти від цього обману демократів". Палата представників підтримала відповідну ініціативу вже наступного дня — і майже одноголосно, 427 голосів проти одного. Хоча раніше Трамп виступав проти оприлюднення файлів.
19 листопада Трамп підписав ухвалений раніше Палатою представників законопроєкт, який зобов'язує Міністерство юстиції оприлюднити всі несекретні документи, пов'язані з Джеффрі Епштейном.
Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp
Дивіться нас у YouTube та TikTok
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber та Facebook
Підписуйтеся на наш Instagram
