У Сумах на Театральній площі встановили сенсорний термінал із фотографіями та короткими даними бійців із Сум та Сумської громади, які зникли безвісти або перебувають у російському полоні. Одна з ініціаторок проєкту — Інна Кіш, дружина зниклого безвісти бійця — каже: це спосіб нагадати громаді не лише про полеглих воїнів, але й про тих, хто місяцями та навіть роками перебуває в неволі й на кого чекають вдома.
Ідея встановити в Сумах такий термінал, каже жінка, виникла в січні 2025-го. З цим звернулися до міської ради, згодом звідти зателефонували зі звісткою: кошти на ініціативу виділили.
"Далі ми вже збирали документи, дозволи для розміщення, адже треба було звернутися в усі інстанції: до поліції, до СБУ, до всіх. Отримали ми дозволи і почали збирати заяви від рідних, адже розміщення даних було тільки за бажанням від першої лінії спорідненості. І от у нас весь процес — від прохання до сьогоднішнього увімкнення — зайняв довгих 11 місяців. Але те, що я бачу зараз, мене дуже тішить: є тепер таке місце, щоб наші містяни бачили зниклих, бачили полонених. І я вірю в те, що фото ми будемо не тільки додавати сюди, бо, на жаль, люди продовжують зникати, але й будемо видаляти", — розповіла Інна.
Фото чоловіка Інни Кіш також є в терміналі. Інна розповідає історію власної родини: "В грудні цього року, 10 числа, буде три роки, як зникла ціла група людей разом з моїм чоловіком. Була різна інформація за ці три роки: було повідомлення про загибель, була цього року звістка про полон, але, на жаль, російська сторона це не підтвердила. Я чекаю цього дня, щоб видалити звідси свого рідного…".
До екрану прийшли кілька десятків людей — це родичі та близькі полонених і зниклих безвісти бійців. Серед них — Наталя Сушко. Жінка разом зі свекрухою тримає прапор із фотографією чоловіка-військовослужбовця. Каже: він зник безвісти майже одразу після їхнього весілля. "Зник через місяць після нашого одруження. Віримо, боремося, чекаємо. На жаль, звісток немає ніяких", — каже вона. "Я вдячна Інні, вдячна міськраді, що таке зробили. Можливо, для когось це дрібниця, але для нас — це наш біль, який тут буде відображатися", — поділилася Наталя.
Скористатися екраном може будь-хто: працюватиме він із 7 по 22 годину. Також його робота залежатиме від відключень електроенергії, говорить заступниця міського голови Римма Бикова.
Сенсорний екран містить коротку інформацію про понад сотню бійців. Дані оновлюватимуть регулярно — щойно збереться 20 заяв від родин, говорить Бикова. За її словами, інформацію подають тільки родичі зниклих або полонених. "Ми отримуємо певний пакет документів і спираємося саме на волевиявлення конкретного рідного. Ми не прив’язуємося до реєстрів інших державних органів — лише до бажання родини, щоб фото їхнього захисника було розміщене в цьому терміналі", — сказала вона.
Інформацію оновлюють після надходження приблизно 20 нових заяв від родин. Для цього збирається робоча група — представники міської ради та громадськості. Така група засідає орієнтовно раз на 10–14 днів або частіше, якщо заяв надходитиме більше: "Якщо ми отримаємо 20 заяв у понеділок, то на цьому ж тижні зберемося. Це звичайний робочий процес", — зазначила Бикова. Всі дані можуть оперативно коригуватися. Якщо родина повідомляє про неточність, зміни вносять дистанційно, пояснила посадовиця.
За словами Бикової, потенційну небезпеку такої ініціативи мінімізували: у терміналі не вказують позивні, військові дані, інформацію про статус бійця — зниклий чи полонений. Родичі, говорить Римма Бикова, підтверджують, що усвідомлюють можливі ризики такої публікації. "Кожен близький, який до нас звертається, несе персональну відповідальність за розміщення цієї інформації. Ми лише надаємо можливість", — сказала вона.
Термінал придбали за кошти місцевого бюджету. Його вартість — близько 400 тисяч гривень. Його утримання та обслуговування також фінансуватиметься з міських коштів, каже посадовиця: "Електроспоживання мінімальне. По суті, його треба лише підтримувати в належному стані, як і будь-який інший елемент благоустрою", — сказала вона. Термінал залежить від електропостачання. До якої саме черги він належить — у міській раді поки не уточнили.
Нагадувати про бійців обрали саме через сенсорний термінал, говорить Інна Кіш. Жінка впевнена — так буде зручніше для містян: "Була ще пропозиція борда, але якщо таку кількість фото розмістити на один-два борди, його треба переклеювати, за ним треба дивитися, фото вигорають. І я думаю, що це не дуже гарно. А ось тут ми можемо відкрити, взяти каву, сісти на цю лавку і просто бути трохи ближче до свого рідного", — говорить вона.
Інна Кіш додає: такий сенсорний екран єдиний в області. Також у межах проєкту на лавках поруч встановили спеціальні пам’ятні таблички: "Тут міг сидіти той, хто перебуває у ворожому полоні".
Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp
Дивіться нас у YouTube та TikTok
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber та Facebook
Підписуйтеся на наш Instagram
