Вікторія Стеценко відкрила для себе донорство у 2016 році. Спонукало, говорить, те, що її похресниця лікувалася у відділенні дитячої онкогематології і потребувала переливань. Нині вона має відзнаку "Заслужений донор України", на її рахунку понад 130 донацій.
Вікторія не може бути доноркою для третіх осіб через хворобу.
"Мені показали папірець: «Ось дивіться: люди з сечокам`яною хворобою не можуть бути донорами». Донорами можуть бути тільки повністю здорові люди, але абсолютно здорових людей немає. У мене було бажання допомагати тим, хто потребує моєї крові, і я могла це робити безкоштовно", — поділилася Вікторія Стеценко.
У минулому Вікторія працювала у банку, але вирішила змінити професію і зараз працює в лікарні. Велику частину її життя займає волонтерство. Отримала нагороду "За порятунок життів" — за участь у Загоні швидкого реагування та за донорство. Відзначили жінку і державною нагородою “Заслужений донор України”, адже загальна кількість донацій Вікторії — понад 130.
"Моя донька у 18 років теж сказала, що буде донором. У мене донька донорка, зять донор, сину 10 років, і він сказав: «Коли я вже можу прийти? Чому з 10 років не можна здавати?»".
Залучає до донорства Вікторія і своїх колег по волонтерству.
"Все стерильно, використовуються одноразові системи. Людина, прийшовши на донацію, може інколи навіть бачити, як замінюються системи, фільтри, колби. Вас не будуть штрикати однією голкою. Навіть в державних установах все одноразове".
Загалом існує три види донацій: цільної крові, плазми і тромбоцитів, розповів терапевт Сумського плазмацентру “Біофарма” Микита Гончар. Найчастіше проводять плазмаферез, ця процедура легше переноситься донорами, а плазма має довший термін придатності. Який саме вид донації обрати за умови першого візиту до центру крові — порадить на консультації лікар, залежно від стану здоров'я і самопочуття донора.
"В цілому ситуація по Україні доволі катастрофічна. Ви самі розумієте, у світлі останніх подій. Але Суми завжди були столицею донорського руху. У нас ситуація більш-менш контрольована. Щодо груп крові, є постійна потреба в першій мінус. Їх ми чекаємо майже кожен день", — сказав Микита Гончар.
Лікар говорить: крім суспільної користі, донорство корисне для кожної здорової людини.
"Ми збиваємо тиск — багато людей приходить, щоб підправити свою гіпертонічну хворобу. Зараз у всіх на фоні стресів гіпертонія. Ми розріджуємо кров. Це підтримка здорового способу життя: коли ми готуємося, є якісь розгрузочні дні, люди не вживають алкоголь — це дуже похвально", — сказав Микита Гончар.
Донором може стати будь-яка особа — громадянин країни або резидент — якому виповнилося 18 років і який не має жодних медичних протипоказів. Потрібно мати паспорт, код, підтримати легеньку дієту — не їсти жирного, смаженого, не вживати алкоголю дві доби і лікарських засобів три доби.
Нині, за словами Микити Гончара, у сумському плазмацентрі щодня приймають по 200-300 донорів.
Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp
Дивіться нас у YouTube та TikTok
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber та Facebook
Підписуйтеся на наш Instagram
