У Сумах 4 серпня провели в останню путь військовослужбовця Євгена Логвінова. Він загинув на Харківщині. Йому було 40 років.
Наталія Кримова — двоюрідна сестра загиблого. Говорить, що з Євгеном її пов'язує безліч сімейних спогадів.
«Був добрим, чуйним, я з дитинства ще його любила. Дружили, з сестричкою приїжджали і гуляли у мене. Пам'ятаю, його залишили на мене. Ми смажили картоплю, а він спробував і говорить: "Чомусь вона мені на огірки схожа". Кажу: "Чому, Женя?" А тоді куштую — вона недосмажена і хрумтить. Він з такою посмішкою це... Прикро, коли так трапляється. Він жив з мамою. Мама сама доглядала онуку, бо втратила і доньку. Його племінниця — сирота».
Євген став на захист Батьківщини на початку повномасштабного вторгнення, розповідає сусідка пані Ірина.
«Я його пам'ятаю з дитинства, цього хлопчика. Хороша дитина. Азартний, жвавий. Він і досі хлопчик, хоч стільки йому років».
Пані Олена говорить: вона — близька подруга мами Євгена, і майбутнього захисника знала з дитинства.
«Дуже хлопчик був гарний, чуйний, комунікабельний у всіх питаннях, відгукувався. Він працював на річковому транспорті довго в Одесі, а тоді на "Міськводоканалі". А взагалі, мріяв про море. Потім здоров'я трішки підкачало, а так він був за штурвалом... Брав участь у Курській операції, потім хвороб було багато. Побув трішки вдома і добровільно пішов назад».
Водій-електрик відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів Євген Логвінов загинув під час виконання бойового завдання 27 липня 2026 року в районі села Василівка Чугуївського району Харківської області.
Із військовими почестями захисника Євгена Логвінова поховали на сумському цвинтарі по вулиці Березовий Гай.
Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp
Дивіться нас у YouTube та TikTok
