Перейти до основного змісту
Ігри Нескорених
Ігри Нескорених
"Це – гордість, бо діти мною пишаються". Костянтин Кобиляну – про значення Ігор нескорених та приклад для молоді

"Це – гордість, бо діти мною пишаються". Костянтин Кобиляну – про значення Ігор нескорених та приклад для молоді

Ексклюзивно
"Це – гордість, бо діти мною пишаються". Костянтин Кобиляну – про значення Ігор нескорених та приклад для молоді
. Костянтин Кобиляну на Іграх нескорених-2023. Фото: Invictus Games: Team Ukraine

Ексклюзивний коментар учасника збірної України на Invictus Games 2023 Костянтина Кобиляну для Суспільне Спорт.

Військовослужбовець ЗСУ Костянтин Кобиляну завершив виступи на Іграх нескорених-2023 у німецькому Дюссельдорфі. Українець змагався у двох видах спорту: настільному тенісі та стрільбі з лука.

У настільному тенісі Кобиляну завершив особисті змагання в класі TT7 на стадії 1/32 фіналу, а в парних, у дуеті з Вадимом Мазніченком, – у груповому раунді. У стрільбі з лука Костянтин вийшов до плей-оф, де зупинився в 1/8 фіналу.

Про враження від виступів, увагу до збірної України та приклад для своїх дітей військовий розповів у коментарі Суспільне Спорт.

Що сказав Костянтин Кобиляну

  • Про те, чому обмежився двома видами спорту

"Я чинний військовослужбовець і маю зберегти багато енергії, тому не розриваюся, як усі. Та й ці два види спорту були мені найближчими. У настільному тенісі я мав досвід ще з дитинства, а стрільбу з лука [обрав], бо стріляю досі, але з іншого, так би мовити, лука. Я, на жаль, програв [в 1/8 фіналу], але це було кайфово".

  • Про втому від змагань

"Підсвідомо чекаю [на завершення Ігор], бо дуже сумую за дітьми. У мене двоє дітей, і дуже хочу їх побачити. Вони теж сумують. Тому це, мабуть, одна з найголовніших причин, чому хочу додому".

  • Про атмосферу й вплив на молодь
"Приємно знаходитися серед такої кількості людей, які приїхали з бажанням обміну позитивною енергією. Сам спорт, змагання – потрібна річ для суспільства. Це є прикладом і для молоді: мої діти за мене вболівають і розповідають своїм друзям у дворі, як тато з війни поїхав змагатися, а зараз повернеться й буде далі воювати. Це для мене, в першу чергу, гордість, бо мої діти мною пишаються".

"Увага людей? Я не такий популярний, як Юля [Паєвська], але теж збираються фани: хтось бажає сфотографуватися, хтось – поспілкуватися, хтось – розписати прапор. [Роблю] з задоволенням, бо, як казав, обертів у мене менше, [ніж у Юлії]. Ну, кому тут можна відмовити, коли з такою усмішкою щирою люди підходять?"

Топ дня

Вибір редакції

На початок