Ексклюзивні коментарі в ефірі Суспільного.
Жіноча збірна України фінішувала на третьому місці в естафетній гонці на чемпіонаті світу. Це - перший подіум українок у сезоні, але також третя поспіль "бронза" в естафетних гонках на чемпіонатах світу.
Після гонки українські біатлоністки поспілкувалися з журналістом Суспільного Євгенієм Карановим. Ось що вони сказали.
Також читайте ексклюзивний коментар Дар'ї Блашко
- Юлія Джима
"Насправді, морально було дуже важко, я навіть боялася бігти, хоча, зазвичай, на естафети виходжу зібрана, але цей тиждень видався для мене дуже важким, було дуже важко зібратися морально на цей старт. Функціонально я себе почуваю більш-менш, а ось морально дуже важко. Тому були сумніви бігти мені, чи ні, адже дуже боялася підвести команду, але дякувати богу лише два додаткових використала на стійці.
Для нас склалося все добре, думаю, найкращим чином на сьогоднішній день, тому що двічі бути четвертими в естафетах вже дуже образливо. Якби ми сьогодні були знову четвертими, я б вже, мабуть, просто плакала. Дуже рада, що всі дівчата впоралися, що Олена поборолася на фініші. Шкода, що трішки не вистачило на останні метри, але це - біатлон
Насправді, два останні чемпіонати світу у мене так складаються, що я дуже сильно нервую після індивідуальних гонок, адже що в цьому, що в минулому роках боролася за глобус. І, як на зло, після індивідуальних гонок завжди естафети, тому дуже важко морально зібратися на цю гонку. Але я розуміла, що усі сподіваються на мене".
- Анастасія Меркушина
"Насправді, коли я почула, що у Юлі є сумніви щодо того, чи бігти гонку чи ні, я абсолютно заспокоїлася, адже знаю, що вона так налаштовується. Я її вже вивчила: Юля так скидає напруження, а потім біжить чудово. Тому я була впевнена, що Юля буде в топі.
Дуже добре, що був мій батько зі мною, тому що я йому весь час скиглила, весь негатив йому зливала. Плакалася про те, як мені важко, як мені страшно, як я боюсь. Але він мені сказав дуже правильні слова: "Настя, що ти переживаєш? Це звичайна естафета - ті ж шість кілометрів, ті ж два рубежі, ті ж три додаткові патрони. Нічого нового. Це те ж саме, якби ти бігла на Кубку IBU чи на Кубку світу. Нічого ж не змінюється, ти в будь-якому випадку біжиш на максимумі і робиш все, що можеш. Сьогодні потрібно не вигравати і не думати про місця, а думати про те, як ти виконуєш роботу". Тому, я, мабуть, 1000 разів прокрутила в голові цю гонку, вийшла на старт. Скажімо, спинним мозком працювала.
На першій стрільбі допустила один промах. На першому колі була рвана робота. Фактично, я його бігла на одних ногах, руками майже не штовхалася, оскільки розуміла, що якщо трішки сильніше відштовхнуся, то одразу постукають по палках. Але у мене Madshus, вони не ламаються".
Дивіться також: Церемонія нагородження України в жіночій естафеті на чемпіонаті світу: відео
- Олена Підгрушна
"Звісно, я дуже рада. Мені дуже сподобалося те, як провели гонку дівчата. Дуже приємно було спостерігати за кожним етапом. Звісно, вірила і боролася до останнього. Рада, що нарешті ми не четверті, нарешті доїхали до медалей. Звісно, шкода, що знову ж таки, моїх ніг не вистачило на останніх 300 метрів, і Франциска Пройсс обійшла мене буквально на фінішній прямій, хоча на підйомах я її обходила. Ну, будемо готуватися далі.
Хочеться сказати дякую усім: і сервісу, і медичним працівникам, і тренерам - як головному, так і особистим, - абсолютно всім! Дійсно, протягом усього кола відчувалася підтримка, і навіть інші країни вболівали і підкрикували. Окреме спасибі усім уболівальникам, які критикували нас, але було багато і тих, хто вірив і підтримував нас, незважаючи на всі поразки, все одно були з нами. Сьогодні, нарешті, здійснилася наша мрія. На дистанції я чула всіх! Мабуть, і тих, хто кричав вдома, в Україні, теж було чути".
Читайте також коментарі після чоловічої естафети:
