Бердуха – хутір на Рівненcькому Поліссі. За словами місцевих, там проживають до 60 людей.
Місцеві розповіли Суспільному, як живуть на хуторі.
Найстарший житель хутора Бердуха – Адам Савчук. Чоловікові 95 років. З його слів, раніше хутір належав польській родині:
"Тут пан жив – Возняк прізвище його. То мій батько працював в нього. Служив робочим. У 39-му році "більшовики" прийшли до нас, та й тут розграбували цього пана, усе".
Адам Савчук розповів, що раніше працював у колгоспі. Згодом — сім років на фірмі із будівництва мостів у Сарнах.
"Тут біля хутора була ферма така. Молодняк тримали: овечки, телята. Змушували мене пасти ті телята, і овечки трохи пас. Прийде від села керівництво, силою поставлять мене, і не можу я, а вони силою мене. Але вже ті керівники померли. Немає їх вже давно".
На хуторі немає газу, магазину, аптеки. Більшість місцевих працюють у сусідньому селі Тинне. Також тримають домашнє господарство.
"На хуторі тільки ми тримаємо овечки. Овечок з баранами десь 18 штук. Для більшої отари потрібне велике пасовисько, а вони їдять усе і вельми швидко. М’ясо тільки для себе, а продавати можна шерсть. Її беруть постійно на ковдри з вовни, на подушки. Вигода з нього є". — розповів 19-річний житель хутра Олександр Міськовець.
За словами місцевих, на хуторі Бердуха проживає до 60 людей. Юрій Ковалець проживає на хуторі з дружиною. Чоловік має у господарстві корову та коня.
"Жителів колись було 90 з лишком. А зараз я нарахував 56 чи 54 з дітьми. Ті, що живуть, а так то багато за кордон виїхали", — розповів корінний житель хутора Юрій Ковалець.
Чоловік додав, що більшість місцевих раніше працювали на цегельному заводі, а після його закриття люди почали залишати хутір:
"У 2005 закрився. Але ось цегла, це ми таку цеглу робили. Вона тільки хороша, особливо на хату. Вона просто дощу не боїться, дощ поглинає і не розсипається".
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok
