Писанки на страусових яйцях створює вчителька з села Козин, що на Рівненщині, Ольга Цюприк. Вона розповіла, що це заняття — її спосіб медитації та внутрішнього відновлення, і для неї має значення використання повного яйця — як символу життя. Жінка організовує майстер-класи, бере участь у благодійних ярмарках, фестивалях, також її роботи є за кордоном.
Про свою творчість писанкарка Ольга Цюприк розповіла Суспільному.
Початок шляху: гурток, що став дороговказом
"Десь у 2006 році мені вперше показали писанки. Я дивилась на ці рівненькі білі лінії та думала: як так можна зробити? Як підійти, як пофарбувати?", — пригадала Ольга.
З її слів, далі навчалася у Кременецькому інституті на Тернопільщині, де вона зацікавилася гуртком писанкарства:
"Моїм учителем був Петро Данилюк з Кременеччини. Так почалася наша писанкарська дружба. Разом відвідували майстер-класи, писали писанки, їздили на фестивалі. Ці поїздки, зустрічі з однодумцями формували середовище, де я змогла реалізувати себе як майстриня".

Несподіваний виклик з церкви
"Два роки тому до мене звернулася "матушка" з місцевої Свято-Покровської церкви ПЦУ. Вона дістала страусові яйця і хотіла, щоб я їх розписала. Я з такими раніше не працювала. Спочатку трохи боялася — вони ж величезні, зовсім не як звичні курячі", — пригадала Ольга Цюприк.
Майстриня погодилася. У результаті підготувала серію з 12 страусових писанок, які тепер прикрашають храм на свята.

Особливості розпису страусових яєць
Розпис страусових яєць — це не просто масштабування звичайної техніки, зазначила Ольга:
"Найперше — знайти відповідну тару. Страусове яйце велике, отже, посуд має бути високий і вузький, щоб фарба покривала яйце повністю, але при цьому не виливалася. І фарби треба значно більше".
Крім того, зі слів писанкарки, яйця великі й важкі — довго тримати їх у руках нелегко, тож сам процес довготривалий.
"Куряче яйце — можна зробити за день декілька штук, — пояснила майстриня, — а от страусову писанку — добре, якщо за день одну. Та й то, якщо ніхто не відволікає".

Матеріал має значення: "повне яйце — живе яйце"
Ольга Цюприк розповіла, що віддає перевагу створенню писанок на повному яйці:
"Яйце — це символ життя. Якщо ми створюємо оберіг, воно має бути живе. Порожні яйця — це вже просто сувенір. А повне — воно "дихає, воно має свою енергію". Щодо страусових — їх важко видути, і в процесі видування можна зіпсувати шкарлупу. Яйце може тріснути. Тому страусові спочатку видувають, а тоді — процес написання писанки".
Як зазначила писанкарка, також порожні яйця важче фарбувати, бо не так легко втримати:
"А повне яйце — "тоне", фарбується рівно, лежить собі спокійно. Тож і працювати з ним — одне задоволення".


Традиції, техніки та шовковиця
Зі слів Ольги, вона найчастіше працює у лемківській техніці, із використанням воску й писачка з шапочкою. Це вплив учителя Петра Данилюка, який передав їй любов до цього способу. Але вона не виключає повернення до регіональних волинських орнаментів — поки ще живі ті, хто пам’ятає давні візерунки.
Пише майстриня здебільшого за традиційними мотивами. Додала, що не боїться експериментів з кольорами: одного разу влітку, коли дозріла шовковиця, вона вирішила зробити з неї фарбу:
"Колір вийшов шикарний — насичений, глибокий чорний на одних яйцях, сірий на інших. Дуже цікава, натуральна фарба. Я думала: якщо руки так гарно фарбує, то чому б не спробувати яйце? Маю ще декілька страусових яєць, які чекають свого часу. Можливо, розпишу їх влітку, коли знову дозріє шовковиця".


Писанка — не лише до Пасхи
Майстриня розповіла, фестивалів і святкувань стало менше — вплинули і пандемія, і війна. Але писанкарі залишилися, працюють у своєму ритмі. Для когось це професія, для когось — хобі.
"Особисто для мене це хобі, а не спосіб заробітку. Я викладаю в Козинському ліцеї. Вчителювання займає більшість мого часу. А писанки — для душі. Інколи дарую, інколи хтось купує, але я не женуся за прибутком. Це щось інше. Це тиша, спокій, внутрішній настрій. Я не пишу їх цілий рік, але іноді можу сісти й літом. Бо писанка — це не лише великодній символ", — розказала Ольга.
Її писанки знаходяться і за кордоном: в Іспанії, Каліфорнії, Фінляндії. Ольга Цюприк розповіла, що за роки в писанкарстві взяла участь у багатьох фестивалях, провела десятки майстер-класів та розписала близько тисячі яєць. Також передає свої роботи на благодійні ярмарки. Перед Великодніми святами у неї вдома збираються діти з усієї родини, які переймають досвід майстрині.



Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok