Родинам військовослужбовців, які зникли безвісти за особливих обставин або потрапили в полон, варто об’єднуватися у громадські організації. Це спрощує діалог із владою та надає змогу ефективніше розв'язувати спільні питання.
Про це в етері YouTube-проєкту Суспільного "Тема тижня" розповів речник Оперативного командування "Захід" Збройних Сил України Олег Домбровський.
За його словами, одразу після того, як родина отримала сповіщення про те, що член сім'ї перебуває в полоні або безвісти зниклий, потрібно звернутися до Національної поліції України та написати заяву про зникнення.
“Це перший крок для внесення даних до Єдиного державного реєстру, щоб Координаційний штаб з питань поводження з полоненими міг супроводжувати людину до звільнення. Родинам полонених слід звернутися до Центру Служби безпеки України та Координаційного штабу, додавши необхідну інформацію в особистий кабінет на їхньому сайті. Верифікація проста, а в кабінеті доступна вся потрібна інформація стосовно члена сім'ї, який перебуває в полоні або безвісти зниклий”, — зазначив Олег Домбровський.
Речник Оперативного командування "Захід" Збройних Сил України додав, що важливо розуміти, що Російська Федерація часто маніпулює питаннями обміну військовополоненими і вдається до викривлень інформації.
“Російська Федерація, на жаль, це не той “гравець”, який веде чесну “гру”, тому Україна докладає максимум зусиль для повернення кожного громадянина. У нас є Національне інформаційне бюро України, яке також здійснює певні функції стосовно полонених і безвісти зниклих. Зокрема, це стосується і листування рідних із військовослужбовцями і цивільними. Однак Національне бюро інформації Російської Федерації часто цензурує листи, не доставляє їх або роками приховує інформацію про полонених”, — розповів Олег Домбровський.
За його словами, рідним потрібно підтримувати постійний зв'язок із ключовими органами державної влади, які на цей процес впливають. Це передусім Координаційний штаб, Міжнародний комітет Червоного Хреста та військові частини.
“Також важливо брати участь у зборах, які проводяться за участю представників органів державної влади. Зокрема, на території Рівненської області і взагалі всього західного регіону України, за цей рік було проведено багато зустрічей з залученням представників і Служби безпеки, Національної поліції, Міжнародного комітету Червоного Хреста, Товариства Червоного Хреста України та уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”.
Крім того, речник Оперативного командування "Захід" Збройних Сил України зазначив, що об’єднання родин військовослужбовців у громадські організації значно спрощує роботу Координаційного штабу. Це дозволяє ефективніше вирішувати однакові питання, які виникають у багатьох родин. Замість масштабних зборів, взаємодія здійснюється через обраних представників організацій, яким довіряють члени родин полонених. Такий підхід прискорює вирішення проблем та забезпечує якісну комунікацію між родинами та державними органами.
Більше про те, які кроки не можна робити членам родин під час пошуку і повернення військовослужбовців з полону або безвісти зниклих — дивіться в етері YouTube-проєкту Суспільного "Тема тижня".
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok
