У заповіднику на Рівненщині презентували 16 рідкісних артефактів з розкопок

У Дубенському замку на Рівненщині презентували 16 артефактів, які знайшли влітку 2023 року під час археологічної експедиції на острові Дубовець на околиці Дубна. З 1592 по 1832 роки тут діяв Свято-Вознесенський жіночий монастир.

Серед речей — натільні хрести, прикраси, елементи одягу та посуд. Зі слів істориків, їм понад дві сотні років. Після детального вивчення та реставрації, відтепер більшість знахідок стали доступними для перегляду відвідувачам заповідника на постійно діючій експозиції "Археологія дубенських монастирів".

Детальніше про експоновані речі розповів провідний науковий співробітник відділу історії Державного історико-культурного заповідника Дубна Юрій Пшеничний.

З його слів, влітку 2023 року під час археологічної експедиції на острові Дубовець виявили склеп статусної духовної особи та поховання черниць. На цьому місці з 1592 року діяв православний жіночий монастир, який заснував Василь Острозький. Виявлені людські рештки науковці продатували XVIII — початком ХІХ століть. Нещодавно експозицію у Дубенському історико-культурному заповіднику поповнили 16 знахідками, які упродовж року дослідили та реставрували.

У замку на Рівненщині презентували артефакти із поховання монахинь XVIII століття

Юрій Пшеничний показує артефакти. Суспільне Рівне

"З найбільш цікавих речей — бронзовий медальйон з позолотою, на якому зображені маловідомі римо-католицькі святі, подібного ми раніше на знаходили. Це Алойзій Гонзага та Станіслав Костка. Їх об'єднує те, що вони померли зовсім молодими", — розповів історик.

Бронзовий медальйон, на якому зображені Станіслав Костка та Алойзій Гонзага. Юрій Пшеничний

Із його слів, заповнення віднайденого склепу було перемішане, у самому похованні не знайшли натільного хреста:

"Швидше всього, поховання попередньо пограбували, прийнявши бронзовий хрест за золотий. Але грабіжники не побачили медальйон, який кріпився до вервиць. На ньому зображені дві постаті римо-католицького пантеону святих: Франциск Ксаверій і Жан-Франсуа Режис. Раніше в Дубні вже знаходили схожі медальйони. Але на жодному з них не був зображений французький святий Жан-Франсуа Режис. До речі, у різних частинах склепу ми знайшли багато скляних намистин, їх зібрали — і вийшла ціла вервиця".

Медальйон, на якому зображені Франциск Ксаверій і Жан-Франсуа Режис. Суспільне Рівне

Як розповів Юрій Пшеничний, ще з супровідних речей знайшли в похованнях хрести та пряжки на пояс. Усі хрести відрізняються, що, зі слів історика, свідчить про індивідуальний образ кожної черниці.

"Цей натільний хрест складається з дерев'яної основи та розп'яття з бронзи — за рисами він цілком римо-католицький. Натомість біля стегна знайшли чотирьохкінцевий хрест, у який вписаний типовий східнохристиянський православний хрест. Це приклад того, як поєднувалася східна і західна християнська атрибутика в предметах християнського культу однієї духовної особи", — пояснив науковець.

Юрій Пшеничний показує дерев'яний хрест із бронзовим розп'яттям. Суспільне Рівне

Пряжки на пояс. Суспільне Рівне

Із його слів, ще один цікавий натільний хрестик — з дерев'яною основою, по лицевій частині прикрашений кістяними накладками:

"На ньому зверху срібна з позолотою таблиця і знизу срібний з позолотою череп з кістками. Сама постать Христа — бронзова з позолотою. У нього дуже складна конструкція. Від усіх вище перелічених відрізняється хрестик без дерев'яної основи: тут міцна бронзова бляшка, на яку прикріплено розп'яття".

Натільні хрести, якими поповнили вітрину знахідок з Вознесенського монастиря. Суспільне Рівне

За його інформацією, з інших презентованих знахідок — поширений у XVII столітті перстень та наперстки:

"Один з наперстків, із знайдених у минулі роки, на дуже маленький палець, тобто дівчаток тут привчали до шиття змалечку. Ще ми знайшли розбиту склянку, але майже повністю її реставрували. У неї, вірогідно, вливали воду чи олію, щоб поставити у склепі під час поховальної церемонії".

Склянка, частини якої знайшли під час розкопок. Суспільне Рівне

Із керамічних речей — вітрини поповнять кутова кахля першої половини XVII століття та тарілка другої половини XVII століття.

"Денце сподіваємося ще знайти, тому поки що я її не гіпсував і вона представлена в такому вигляді", — додав Юрій Пшеничний.

Тарілка другої половини XVII століття. Суспільне Рівне

Кутова кахля першої половини XVII століття. Суспільне Рівне

Із його слів, з часом колекцію поповнюватимуть іншими знахідками. Серед них — фрагменти посмертних покрівців з шовку. Вони нині на вивченні та реставрації в Кракові. Також на острові Дубовець археологи хочуть продовжити розкопки, які почали у 2018 році, адже частина території там досі лишається недослідженою.

Нагадаємо, розкопками спільно з Державним історико-культурним заповідником міста Дубна займалися члени громадської організації "Дубенський археологічний осередок" на чолі з головою Андрієм Бардецьким, студенти Національного університету "Острозька академія" та Рівненського державного гуманітарного університету.