Перейти до основного змісту
"Будемо жити, аби війна закінчилася...": історія села Забірки на Рівненщині, в якому ніхто не живе

"Будемо жити, аби війна закінчилася...": історія села Забірки на Рівненщині, в якому ніхто не живе

У селі Забірки, що на Рівненщині, в 1960-1970 роках проживали приблизно 80 людей. Наразі у цьому населеному пункті прописані восьмеро жителів, втім жоден з них там не проживає. Зі слів голови громади Каміли Котвінської, остання жителька села Забірки померла два роки тому у віці 90 років.

Про це голова громади зазначила для нового проєкту "Село... де люди?", в якому Суспільне розповідає про села Рівненщини, які на межі зникнення.

"Вона довгий час жила одна в цьому селі. Але доїзд сюди складний. З кожним роком людей меншало, молодь виїжджала, старші люди повмирали. Станом на сьогодні тут зареєстровано восьмеро людей, але не проживає жоден. І місцини, які зарослі кущами, це все житлові будинки були", — пояснила Каміла Котвінська.
"З кожним роком людей меншало": історія села Забірки на Рівненщині, в якому ніхто не живе
Село Забірки. Суспільне Рівне

Вона додала, що, поки у цьому населеному пункті прописані люди, село з карт не зникне. Зі слів старости села Володимира Антонюка, одним із чинників, які сприяли виїзду людей із села, є відсутність дороги:

"Уявіть собі, діти молодшого віку, зими були великі, звідси в Стовпець, в школу, добиралися. Це кожного дня по пояс снігу. Пізніше зробили гуртожиток і діти вже не добирались. Була школа початкова в селі Кам'яна Верба, пізніше її закрили. Більшість йшли за закупками на Кам'яну Вербу або в Стовпець, Рідкодуби".

"З кожним роком людей меншало": історія села Забірки на Рівненщині, в якому ніхто не живе
Журналістка Суспільного Катерина Сірук та Володимир Антонюк у селі Забірки. Суспільне Рівне

У селі Забірки ніколи не було магазину чи школи, тут проведене лише світло, зазначив Володимир Антонюк.

Один з тих, хто прописаний у Забірках — Павло Синіцький. Чоловік живе у сусідньому селі, а у Забірки їздить обробляти землю.

"Залишилися городи, то користуємося. Хати вже повалилися, вони старенькі, ніхто не живе там і перспективи немає ніякої, далеко все. Обробляємо землю і все, поки ми можемо. Далі не знаю як буде. Земля хороша тут, чесне слово, колись такий дядько там був, тесть мій, то казав: «Не відрікайтесь тої землі, то дуже хороша земля». В селі добре — все своє: картопля своя, сало своє. Ну так, треба працювати фізично, тяжко, дуже тяжко, але якось даємо раду. Будемо жити, аби війна закінчилася, все те — дурниця", — розповів місцевий житель.

"З кожним роком людей меншало": історія села Забірки на Рівненщині, в якому ніхто не живе
Журналістка Суспільного Катерина Сірук та Павло Синіцький у селі Забірки. Суспільне Рівне

Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook

Топ дня

Вибір редакції

На початок