Володимир Хомко, який був мером Рівного 12 років, прийшов на дільницю з самого ранку і проголосував першим. Після того, як проголосував, відповів на запитання журналістів. Розповів, з якими емоціями обирав наступника, що не встиг зробити на посаді мера за 12 років і з ким після виборів планує співпрацювати як депутат Рівнеради.
Суспільне пропонує текстову версію спілкування Володимира Хомка із журналістами.

– Після 12 років ви обираєте людину, яка найближчі п’ять років керуватиме і містом, і десь частково вами. Які це емоції? Що відчуваєте? (Журналіст)
– Ну, мною керувати не буде, а містом – так. Ви знаєте, такі, щоб сказати що сильні (емоції,-ред.) – ні. Ніяких, тому що я до цього моменту був готовий вже десь мінімум півтора року. Хотілося б, щоб людина, яка після мене буде, була успішна. Це від багатьох факторів залежить, не тільки від самої людини, а й від політичної обстановки в країні, від політичної ситуації в місті. В крайньому разі, я б хотів дожити в цьому місті, ну, скільки Бог відведе. Безумовно хотілося б, що б в місті було комфортно, максимально як це можливо.
– Що можете побажати наступнику?
– Наперед тому, хто виграє, бажаю успіху. Тут дуже багато чинників, не тільки від людини залежить. Багато речей, які хотілося б втілити, неможливо через різні суб’єктивні і об’єктивні обставини – то бюджет, то депутати… Та людина, яка ще хоче вступити на цю посаду, всіх нюансів ще не знає. Освоїть за якийсь час, за пів року, в крайньому разі, вона може розраховувати на мою допомогу, незалежно від того, хто виграє.
– З яким настроєм йшли сьогодні на дільницю?
– Звичайним. Якби це було таке рішення спонтанне чи вчорашнє… Я з цією думкою вже більше, ніж півтора року. Це було ще десь літом, до смерті дружини. Тому я це рішення прийняв. Знав Саша, Валя, знав Вітя, що я точно не йду… Я коли казав на роботі, що не йду, то всі точно не думали, бо, знаєте, як політика – не йду, не йду, як он Садовий, а потім – взяв і пішов. Коли кажуть "не йду" – щоб менше чіплялися, бо коли кажеш, що йду, то починають "мочить". Так що ще раз кажу – все нормально, погода хороша. Тепер вперше я зимою буду радіти снігу, (Сміється-ред.) не буду переживати, коли йдуть дощі і багато чого іншого. Тому, буду жити нормальним життям здорової, нормальної людини.
–Для того, хто прийде після вас, сніг не стане проблемою через роботу комунальних служб?
– Я вам скажу об’єктивно: якщо буде великий сніг – ні одне місто не справиться. Середній, малий сніг – справиться, великий – ні. Навіть за кордоном не справляються, попри їхню техніку. Але, це є момент, коли можна вщипнути мерів всіх міст. Навіть зливи, ви бачите, всі міста однакові, бо всюди така сама ситуація зі зливовою каналізацією і я вас запевняю – всі, хто казав, що зроблять, не зроблять цього. Найближчих десять років цього не виправиться. Але буде момент, буде можливість покритикувати мера. В кожному місті.
Те саме з річкою (Устя,-ред.). От запам’ятайте мої слова: не вирішать в найближчий час це питання. Біда нашої річки в тому, що вона маленька. В Луцьку вона велика і вона поки що з'їдає те все, що туди потрапляє. Наша вже настільки маленька, що не може. І стік зменшився, і річка маленька – місто виросло. Але запевняю вас, через п’ять років будуть вибори, будете тут стояти, не зміниться ситуація з цією річкою. Все це – передвиборча болтовня. З озером можна, багато коштів, але можна вирішити ситуацію, а з річкою – ні.
Стрім-трансляція Суспільного про те, як голосував мер
– Багато хто із лідерів думок підтримували перед другом туром публічно того чи іншого кандидата. Ви утрималися від того…
– Безумново. І я, і моя політична сила – нічого. По-перше, той, хто утримався, навряд чи додасть щось депутату, бо люди мало на це реагують. Я маю цей досвід. А, по-друге, ви собі звужуєте поле для маневру після виборів. Зараз треба буде створити більшість, приймати якісь рішення. Ми готові співпрацювати з будь-ким на користь справи міста. Так само мої колеги по моїй політичній силі. В нас люди досвідчені в політичні асигнування. Аня (Хлістунова,-ред.) молода. То ми їй допоможемо. А так всі розуміють, що відбувається. Тому незалежно, хто виграє – будемо співпрацювати.
– Враховуючи ваш досвід, як думаєте, що буде в міській раді? Чи буде там конструктив?
– Рада буде складніша, ніж попередні роки. По-перше – дуже така палітра пройшла специфічна, депутати. А, по-друге, – у нового міського голови досвіду нема такого, як і у мене не було. Я прийшов на "чужу" раду, яка вже була сформована до мене три роки останні. Я ж два роки після смерті міського голови застав раду, не обрану зі мною. Це було складно. Ментально депутати міняються. Вони інші, ніж були три каденції тому. Але таких якихось речей, які б не можна було подолати – немає.
– Другий тур в інших місцях показав, що явка була ще нижча, ніж у першому турі.
– Я думаю, так само буде і в Рівному. В силу тих кандидатів, які вийшли, я думаю, дуже багато людей не піде. Так було і в інших містах. Ви зауважте, що практично всі мери, які були мери – всі повигравали. Оті казки про нові обличчя і так далі – на цей раз не спрацьовує. Люди хочуть стабільності і хочуть досвідчених людей. З новими обличчями уже поекспериментували. Не хочу продовжувати цю тему і лізти в глибоку політику. Але ви бачите, до чого це все приводить.
–Як передаються ваші повноваження для наступника? Коли це буде?
– Я розмовляв з ТВК. Якщо розрив між кандидатами буде великий, то судів, очевидно, не буде. Якщо там пару голосів, то ця "тягамотина" затягнеться. Але, якщо ні, то планує ТВК на п’ятницю провести установчу сесію. На тій сесії всі нові депутати, і я в тому числі, складуть присягу на роботу в новому складі ради, і міський голова. А я з того моменту складу повноваження. Так що так виглядає, що до четверга я де-юре буду числитись міським головою. Хоча ясно, що з понеділка уже очевидно буде прізвище нове назване.
–Чи є щось таке, що ви не встигли з ряду причин на посаді мера зробити, але будете доробляти як депутат?
– Багато речей я хотів би... Наприклад, турбокільце. Слава Богу, там проходить і Діма Котляров, і багато депутатів, які будуть допомагати мені це робити. Ми через ПМК-100 проложили нову вулицю на Червоні гори, щоб зробити односторонній рух, і очевидно, там треба продовжити роботу до ПМК-100 і так далі. І стадіон. Для мене як номер один – стадіон. Я хотів би, щоб він був побудований в найближчий час.
–Чи є шанси, що в новій раді Вам запропонують якусь (малось на увазі посаду,-ред.)…
– Я не хочу про ці речі говорити. Не хочу, щоб це обговорювалося і якимись чином це на щось впливало. Я себе дуже добре почуваю в будь-якій іпостасі. Мій робочий стаж – 46 років. От я, ще раз кажу, я пішов працювати слюсарем. Я пам’ятаю цей день – 17 вересня 1974-го року. Я заслужив собі пенсію і можу собі трохи відпочити. А там побачимо.