Новини та події Рівного та Рівненської області 28 січня 2024 року: фото, відео, коментарі, які вдалось зібрати Суспільному.
На війні загинув актор Рівненського драмтеатру Володимир Федінчук
На війні проти РФ загинув 31-річний актор Рівненського обласного музично-драматичного театру Володимир Федінчук.
Про це 28 січня у Facebook повідомив директор закладу Володимир Петрів.
"ТИ зустрів 2024-ий "на нулі". ТИ писав, що знаєш запах бою, що понад тиждень не вилазив з окопу, що бачив, як побратимів посікло осколками, а потім сам відчув біль в скаліченій руці. І раптом ТИ зник. Зв'язок обірвався, але надія жила. А потім звістка: ТЕБЕ більше немає з нами. ТИ загинув, як герой. В бою", — написав очільник драмтеатру.
Ким був Володимир Федінчук
За інформацією, опублікованою на сайті обласного драмтеатру, Володимир Федінчук у 2012 році закінчив Теребовлянське вище училище культури, у 2015 — Рівненський державний гуманітарний університет за спеціальністю "Театральне мистецтво". З 2011 працював у Коломийському обласному академічному українському драматичному театру. У Рівненському театрі з 2016 року.
Серед ролей, які Володимир Федінчук зіграв у виставах рівненського облмуздрамтеатру:
- "Зерносховище" — Горобець;
- "Енеїда" — Еней;
- "Скрудж. Різдвяна історія" — Скрудж в молодості.
Загинули Сергій Столярчук та Іван Троць з Рівненщини
Загинули військові Сергій Столярчук з Корнинської громади та Іван Троць з Корецької ТГ, що на Рівненщині.
Про це повідомили у Facebook тергромад.
Сергій Столярчук
Сергій Столярчук — житель села Порозове Рівненського району, 1989 року народження. Чоловік загинув 17 січня 2024 року під час бойових дій в Луганській області, повідомив голова Корнинської громади Роман Горбатюк-Василейко.
Про дату прощання із захисником у громаді повідомлять додатково.
Іван Троць
Іван Троць проживав у селі Даничів Рівненського району. Солдат загинув під час бойових дій на Запоріжжі.
Прощання з військовим відбулося 28 січня.
На Рівненщині відкрили фітобар для переселенців, де вирощують мікрогрін, готують сухі борщі та пастилу
На Рівненщині у санаторії "Горинь" переселенці за допомогою волонтерів відкрили фітобар, де вирощують мікрогрін, готують чаї, сухі борщі та пастилу. Відвідати простір та скуштувати продукцію можуть жителі громади.
Про це Суспільному розповіла соцпрацівниця фонду "Рокада" Наталія Кононенко.
За її словами, громадський фітобар діє у селищі Степань в санаторії "Горинь", де мешкають близько шістдесяти переселенців. Простір для дозвілля створив обласний благодійний фонд "Рокада" за гроші Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. На це витратили орієнтовно 300 тисяч гривень.
"Кімната оснащена всім потрібним, щоб не тільки попити корисні чаї, а й покуштувати корисну їжу. Мікрогрін загалом – це рослинки, які вирощуються дуже швидко. У людей вже є покрокова інструкція, як це робити", — розповіла Наталія Кононенко.
Одній із кімнат на території санаторію облаштували простір, де переселенці вирощують мікрозелень, готують пастилу, смузі та сухий борщ. Для цього волонтери закупили меблі, стелажі, сушарки, блендер та інше необхідне.
"Кімната прекрасно підходить саме для цієї ініціативи, бо вона світла, вона дуже схожа на теплицю. Що буде з цим мікрогріном, який вони вирощують — поки це їхня, як то кажуть, продовольча безпека. Вони роблять це для себе, діляться зі своїми друзями, місцевими мешканцями. Це прекрасна історія інтеграції людей у приймаючу громаду. Це точно може стати ідеєю для майбутнього бізнесу", — поділилася соцпрацівниця фонду "Рокада".
"Такого, як Бриж, більше ніхто не робить": що вмістила книга про скульпторку з Рівненщини
Понад три десятки пам’ятників відомим українцям, три серії скульптур до "Лісової пісні" Лесі Українки, загалом – понад дві сотні робіт. Такою є творча спадщина уродженки Рівненщини Теодозії Бриж. Мистецтвознавець Борис Возницький зараховував її до десятки кращих скульпторів світу і після виставки Пінзеля в Луврі планував презентувати творчість Теодозії, але не встиг.
"Огром матеріалу про скульпторку і скульптуру, брежнєвську добу й як тяжко було в тій добі мистцеві бути собою, не зрадити собі" вмістила книга рівненської журналістки Людмили Марчук, написана на основі спогадів людей з найближчого кола Теодозії Бриж. Видання здрукували наприкінці 2023 року у видавництві "Ворлинські обереги", а презентують 18 лютого — у 95-ту річницю народження Теодозії Бриж.
Більше про скульпторку і роботу над книгою — у ексклюзивному інтерв'ю Людмили Марчук для Суспільного.
Фільм "Татова колискова" режисерки з Рівненщини отримав нагороду HBO Max
Документальний фільм "Татова колискова" режисерки Лесі Дяк з Рівненщини отримав нагороду HBO Max та приз у 1000 євро. Фільм ще не завершений, стрічку показували на фестивалі Trieste Film у секції робіт, над якими ще працюють чи які на завершальному етапі зйомок.
"Татова колискова" — це історія про сімейне життя ветерана українсько-російської війни. Про нагороду режисерка повідомила на своїй сторінці у Facebook:
"Щаслива поділитися новинами: "Татова колискова" отримала нагороду HBO Max на Last Stop Trieste. Ось рішення журі: «Нагорода присуджується проєкту, який торкається надзвичайно важливої, але парадоксально знехтуваної теми. Це фільм, який вирізняється близьким доступом до люблячої родини, демонструючи її силу перед обличчям суворих обставин»".
Леся розповіла Суспільному, що нагорода від HBO Max надавалася в межах програми The Last Stop Trieste, де шестеро учасників з різних країн показували 30 хвилин "fine cut":
"The Last Stob Trieste — це частина більшої індустрійної події When East Meets West під час кінофестивалю в італійському Трієсте".
Режисерка очікує, що за рік чи півтора її фільми можна буде подивитися на стрімінгових платформах.
Режисерка та продюсерка Леся Дяк — родом із Сопачева Вараського району. Закінчила Майстерню з режисури документального кіно Сергія Буковського. Навчалась на міжнародній магістерській програмі з режисури документального кіно DocNomads. Леся — авторка кількох короткометражних документальних фільмів, відібраних для міжнародних кінофестивалів і присвячених насамперед травмі та досвіду зцілення.
Дебютний повнометражний документальний фільм "Татова колискова" брав участь у менторській програмі CineDOC-Tbilisi, отримав головну нагороду на Docu Sarajevo Talents from the East серед проєктів на завершальній стадії виробництва та грант від IDFA Bertha Fund.
