Хрест "на честь українців, вивезених у сибірські табори більшовицько-російськими катами у 1944 році" освятили на Рівненщині. Його встановив дубенчанин Руслан Руснак разом із сином на місці залишків столітньої фігури. Її зруйнувала радянська влада після Другої світової війни.
Руслан Руснак розповів Суспільному, що відновити хрест при дорозі хотів його дід після повернення з Комсомольска-на-Амурі, засланий туди за зв'язок з УПА.
Фігуру на перехресті доріг між Миньківцями і Сапанівчиком Смизької громади встановили жителі цих сіл у 1924 році. Про це свідчить фрагмент напису, який зберігся на залишках дубового хреста.
"На ньому ще було вирізано, хто саме його встановив, але неможливо зараз прочитати це. Бо совєти його після війни спиляли, лишився фрагмент десь на метр від землі. Новий хрест теж дубовий, а текст на ньому — це моя мама вирішала так написати", — зазначив Руслан Руснак.
На табличці фігури зазначено, що її встановили "на честь українців, вивезених у сибірські табори". Серед трьох тисяч жителів західних областей, яких у 1944 році заслали в Комсомольськ-на-Амурі, був і Максим Пасічник — дід Руслана Руснака:
"Діда забрали за те, що був неблагонадійний, вивезли в Сибір за зв'язок з УПА. Його дружина, моя баба носила грипсиЗаписка, вузенький продовгуватий шматочок цигаркового паперу, з необхідною повстанським підрозділам секретною інформацією бандерам. Із трьох тисяч людей, яких вивезли в той табір, лише 300 залишилися живими. Пригадую, як він розповідав, що жили в наметах і, коли просиналися — не могли підняти голову, бо примерзало до нар волосся. Померлого могли тримати на нарах кілька днів, щоб отримати за нього його пайку і розділити між усіма. Дід також казав, що йому допомогли вижити люди з Івано-Франківська, які попередили, щоб не їв оселедці, бо вони зіпсовані. І той, хто їв їх, то до ранку вмер".
Зі слів Руслана Руснака, Максим Пасічник із Комсомольска-на-Амурі повернувся у рідне село наприкінці 1940-х років:
"За те, що вижив у тому таборі, він вирішив відновити той хрест. Але не встиг, помер у 1991 році. Дід не давав мені вказівку, щоб я це зробив. Але я просто пам'ятав, що він мав це зробити і не зробив, тож вирішив завершити. І 19 серпня встановили той хрест, це якраз день народження діда було. Але освячували вже пізніше, бо трохи волонтеримо, за машинами постійно їздимо й часу не вистачало, щоб одразу все зробити".
Освячував хрест та служив молебень благочинний Дубенського благочиння ПЦУ Василь Лозинський. Під час цієї події у промові він зазначив:
"Цей хрест є нагадуванням того, що росіяни споконвіку намагалися знищити нас, стерти з лиця землі наш український народ. Вони зруйнували хрест — фігуру, що тут стояла і знищили багатьох жителів цього села, заславши їх на Сибір. І це нагадує нам про важливість боротьби, що ми не можемо здатися, не можемо скласти зброю перед окупантами, тому що їхня ціль — знищити нас. Якщо ми не зупинимо їх на сході чи півдні нашої країни — вони прийдуть сюди і будуть робити те, що робили завжди — вбивати, нищити, виселяти".
Суспільне Рівне у Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook
