22-річного нацгвардійця Владислава Фоменка з березня 2023 року перевели у рівненську військову частину. Від початку повномасштабної війни чоловік служив у трьох областях, де отримав контузії та поранення. У розмові із Суспільним каже, що найважчі бої були в Соледарі та чекає на скорішу перемогу, щоб побачити світ.
Військовий Владислав Фоменко родом з Павлограда на Дніпропетровщині. На строкову службу пішов у грудні 2021 року, згодом потрапив у Харківську військову частину.
На початку повномасштабного вторгнення Росії проти України, 24 лютого, Владислава відправили у П’ятихатки для оборони населеного пункту, де і відбулися його перші бої. Воював у трьох областях — Харківській, Луганській та Донецькій.
"Одного дня я встав і зрозумів, що треба щось міняти у своєму житті, тому сів на велосипед та й поїхав у військкомат. На Харківщині стояла задача стояла тримати оборону, рубежі, дуже добре справлялись з задачами, бо колектив в мене був просто чудовий. Луганський напрямок — це була Стельмахівка. Основне зосередження наших завдань було на Новоселівському, тримали оборонні рубежі разом з 92-ю бригадою. Була оборона, штурми, всього потрохи. Донецька область — це Соледар і Бахмут", — говорить нацгвардієць.
На Харківщині та Луганщині чоловік отримав контузії, а у січні 2023 року — поранення в руку в Соледарі під час гранатометного обстрілу. Чоловік говорить, що контузії та поранення позначилися на його здоров'ї.
"Повідомив своєму командирові, що я, напевно, 300-й. Швидко розрізали бушлат, подивились, дійсно — поранення. Почав заїкатися інколи, пам'ять погіршилась. Психологічно в цивільному житті мені тяжко", — каже Владислав.
Як згадує військовий, найтяжчі бої були в Соледарі на Донеччині:
"Дуже давались взнаки морози, холод — ні нормально поїсти, ні попити, ні поспати. Побіг виконувати завдання, то вже спітнів, змокрів, відразу замерзаєш, було нереально".
У березні 2023 році Владислава перевили у рівненську військову частину. Каже, підтримує зв'язок із побратимами, які продовжують боронити Україну.
"Кажуть, що дуже сумують, а з іншого боку кажуть: «Ну, ти вже навоювався, може вже досить»", — зазначив нацгвардієць.
Після перемоги Владислав мріє мандрувати світом.
"В майбутньому я думаю, що мої ідеї допоможуть тим хлопцям, які повернуться з фронту. Хочу повернутися в Харків. Хочу гайнути в турне на велосипеді, взяти рюкзачок, спальник, каремат та і подивитися світ", — нацгвардієць Владислав Фоменко.
Суспільне Рівне у Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook
