14 березня 2022 року російська армія завдала ракетного удару по Антопільській телевежі на Рівненщині. Ця атака стала однією із найтрагічніших для області від початку повномасштабної війни: загинула 21 людина.
Серед них — 29-річний доброволець Національної гвардії України Роман Чумак. Історію сина у межах документального проєкту Суспільне Рівне "Ранок, який не настав" розповів його батько Леонід Чумак.
Роман Чумак служив в органах внутрішніх справ Рівненського УМВС на посаді оперуповноваженого. У 2015 році брав безпосередню участь в антитерористичній операції в місті Волноваха Донецької області. За словами батька, він був відповідальним, щирим і різностороннім, захоплювався спортом, технікою та риболовлею, любив працювати руками.
"Він міг і службу нести, і власноруч зробити мангал, де можна варити, смажити й коптити. Дуже любив риболовлю, мав професійне спорядження",— розповів батько.
На початку повномасштабного вторгнення РФ батько Романа перебував на роботі за кордоном. За його словами, син не чекав повістки й декілька днів поспіль приходив до військкомату, поки не отримав контакти підрозділу Нацгвардії.
"Коли почалася війна, ми з сином зідзвонились. Я сказав, що буду повертатися, я обов'язково теж піду служити. Вже на другий день він був у військкоматі. І йому дають номер телефону, щоб передзвонити, бо набирається підрозділ", — пригадав батько.
У березні 2022 року Роман добровільно мобілізувався до лав Національної гвардії. 14 березня він загинув унаслідок ракетного удару по телевежі в Антополі. На момент загибелі йому було 29 років — за місяць мав відзначити 30-річчя.
Пізніше Леонід Чумак добровільно вступив до тієї ж роти Нацгвардії, де служив його син. Прослужив рік, однак через проблеми зі здоров’ям був змушений залишити службу.
"Захворів, і після ВЛК виключили зі списків. Мені було дуже тяжко. Я хотів чимось допомогти. Думав, що підлікуюся і знову повернуся в стрій. Я помилився. Тепер я розумію, що таке 55-60 років. Людина в такому віці не може виконувати повноцінно задачі", — розповів чоловік.
За декілька місяців до загибелі Роман попросив дружину: якщо з ним щось станеться — продати його рибальське спорядження, а гроші віддати нужденним.
"Ми виконали його прохання. Допомогли сім’ям, де є діти з інвалідністю", — повідомив батько загиблого бійця.
Леонід Чумак поділився, що після втрати єдиного сина життя родини змінилося назавжди. Він переконаний, що усі, хто причетний до удару по телевежі в Антополі, мають понести відповідальність.
"Хотілося б, щоб усі: від верхівки до тих, хто запускав ці ракети — пройшли через суд. Бо хтось віддав наказ випустити ці "Калібри", що прилетіли в Антопіль. Це ж вони випускали чи з підводної лодки, чи з корабля", — каже він.
Документальний проєкт Суспільне Рівне “Ранок, який не настав” присвячений наслідкам ракетного удару по телевежі в Антополі 14 березня 2022 року. Його мета — зберегти пам’ять про загиблих та привернути увагу до відповідальності РФ за воєнні злочини.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok
