В Асоціації міст України не бачать ознак корупційного правопорушення у діях міського голови Рівного Олександра Третяка, якого суд першої інстанції визнав винним. Про це Суспільному в етері Українського радіо розповів виконавчий директор АМУ Олександр Слобожан та додав, що цю справу в асоціації вивчили.
Керівник ГО "Антикорупційний штаб" Сергій Миткалик зазначив, що робити висновок про винуватість міського голови можна буде лише тоді, коли ознайомляться з повним рішенням суду. Водночас додав, що подібні справи в Україні — не рідкість і здебільшого трапляються із сільськими та селищними головами.
За що судять мера
Навесні 2023 року НАЗК склало три протоколи на мера Рівного, вбачаючи у його діях на посаді конфлікт інтересів: щодо повернення собі премій, голосування за призначення керуючої справами виконкому Марії Корнійчук, яка робила пожертву у його виборчий фонд, та призначення їй премій і надбавок. Перші два протоколи закрили за відсутністю складу порушення та за строками давності.
Остання справа стосується нарахування премій і доплат керуючій справами міськвиконкому, яка під час виборчої кампанії внесла до кандидатського фонду Третяка 45 тисяч гривень. Сам мер неодноразово заперечував конфлікт інтересів.
Через те, що міський голова не приходив на суд, посилаючись на зайнятість та відрядження, суддя вирішив ухвалити рішення без участі мера. 10 липня суддя міського суду Петро Денисюк визнав міського голову винним у корупційному правопорушенні, присудив штраф у розмірі 6 800 гривень та позбавив права обіймати посаду терміном в один рік.
Це рішення відповідач може оскаржити у десятиденний термін, мер заявив, що апеляцію подаватиме і схарактеризував справу як "знущання із закону".
Що кажуть в Асоціації міст України
Рішення міського суду Рівного — не перше подібне в Україні, яке стосується обраних посадових осіб, каже виконавчий директор Асоціації міст УкраїниАсоціація міст України — всеукраїнська асоціація органів місцевого самоврядування, що представляє позицію та захищає інтереси місцевого самоврядування, веде від імені громад діалог з органами державної влади на всіх рівнях. Створена 1992 року за ініціативи міських голів. Олександр Слобожан.
"Відповідно до статті 42 закону про місцеве самоврядування, мер є найвищою посадовою особою територіальної громади, і кожен з них обирається громадою на прямих виборах. Комусь це може подобатись, комусь ні, але так влаштована демократія. І, враховуючи ті випадки, які ми відстежуємо впродовж кількох років, то можна говорити, що елементи певної централізації, тиску — наявні".
На питання, чи вчинив мер Рівного корупційне правопорушення, Олександр Слобожан відповів так:
"На нашу думку, в цих діях відсутні такі ознаки. Оплата праці — це теж гарантоване Конституцією право. Мер є головною посадовою особою територіальної громади, це як, наприклад, гендиректор чи керівник компанії, який зобов’язаний підписувати і платіжні доручення, і відповідні документи на оплату праці. Загальні умови оплати праці так званим квазіобраним особам, тобто заступникам, керуючим справами, встановлюються рішенням міської ради і вже мер це виконує".
Що кажуть в ГО "Антикорупційний штаб"
Керівник громадської організації "Антикорупційний штаб", заступник голови громадської ради при НАЗК Сергій Миткалик каже, що поки не може дати об'єктивної оцінки рішенню суду:
"На сьогодні ми бачили тільки резолютивну частину рішення, але ще мотивувальної частини і повного протоколу, де описані всі деталі притягнення Третяка до відповідальності — ми не мали. Тому сказати на всі 100%, що Третяк винен і дати оцінку зі сторони громадськості — ми зможемо лише, коли побачимо повне рішення".
Сергій Миткалик зауважує, що дві державні інстанції вважають що склад правопорушення в Третяка був:
"Він двічі мав ще подібні правопорушення, але суд закрив їх через сплив строків давності, бо минуло понад три роки. І у цьому випадку суд встановив рішення без присутності мера. Я повністю погоджуюсь із адвокатами (міського голови, - ред), що це — важлива підстава для оскарження в апеляційній інстанції. Але якщо відкинути всі політичні мотиви, то тут все ж може мати місце корупційне правопорушення, бо мер Рівного — це ж не єдине таке правило, таких випадків дуже багато є з сільськими, селищними головами по всій країні, просто про них мало говорять. Уже в апеляції ми побачимо, наскільки обґрунтовано були оцінені всі докази".
Про шанси на апеляцію
НАЗК складало протоколи на міського голову Рівного за частинами 1 та 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Обидві частини передбачають лише штраф. Водночас штраф та позбавлення права обіймати посади терміном в один рік передбачає лише третя частина цієї статті.
Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан вважає, що відсторонення від посади у цьому випадку не мало би бути:
"Протоколи були складені по частинах першій та другій, які не передбачають відсторонення від посади, виключно — штраф. НАЗК складає протокол, санкція передбачає виключно штраф, прокуратура діє в інтересах держави і вимагає виключно штраф, але суддя на власний розсуд виносить рішення по іншій частині цієї статті. При цьому сам суддя зазначає, що до цього часу не застосовувались адмінправопорушення, характеризується добре... Але виносить таке рішення. По Чернігову була аналогічна ситуація, і суддя у своєму рішенні зазначив, що застосовує санкцію статті, якої не передбачено для таких правопорушень, виключно з метою виховного ефекту для таких осіб".
Він також пояснив, чому в Асоціації міст України вбачають ризики у подібних судових рішеннях:
"Я думаю, що шанси на апеляцію, якщо не буде тиску чи політичних факторів — дуже високі, враховуючи матеріали справи. Ми розраховуємо, що це рішення буде скасоване в апеляції, буде розглянуто без упередження і буде гарантовано конституційне право не лише мера, а й всієї територіальної громади Рівного та інших громадян України та посадових осіб. Бо якщо таких рішень буде ставати більше — то буде складатись відповідна практика, яка не гарантуватиме судового захисту будь-кого з нас".
12 липня в АМУ повідомили, що звернулись до Вищої ради правосуддя "про відсторонення від здійснення правосуддя тих осіб, які керуються особистими мотивами при розгляді справ і порушують своїми рішеннями конституційні права громадян України".
Керівник ГО "Антикорупційний штаб" Сергій Миткалик з приводу апеляційного розгляду власну думку пояснив так:
"У більшості подібних протоколів в апеляції суд стає переважно на бік винної особи. Але я нагадаю, що апеляція не оцінює обставини справи, протоколу, а дивиться виключно на процесуальний розгляд суду першої інстанції. Але в кожній справі рішення — індивідуальні, тому бувають випадки, що підтримують і рішення першої інстанції. Тому мені теж дуже цікаво подивитись розгляд. Я розумію пана Олександра, якого турбує питання місцевого самоврядування, можливість тиску чи впливу на нього, але є ж іще антикорупційне законодавство, яке не робить винятків для міських голів та виборних посад".
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook
