Перейти до основного змісту
Скільки трудових мігрантів на Рівненщині та де вони працюють

Скільки трудових мігрантів на Рівненщині та де вони працюють

Ексклюзивно
Трудові мігранти на Рівненщині
Трудовий мігрант. Getty Images

92 іноземці мають дозволи на працевлаштування на Рівненщині. При цьому 48 роботодавців отримали дозволи на використання праці 136 іноземних громадян. У Державній міграційній службі області зазначили, що ситуація з трудовою міграцією залишається контрольованою, а повідомлення про нібито "масове завезення іноземців" називають маніпулятивними. Водночас у Рівненському обласному центрі зайнятості пояснили: бізнес відчуває дефіцит кадрів, особливо у робітничих професіях. Центр протидії дезінформації фіксує маніпуляції темою трудової міграції.

Начальниця управління Державної міграційної служби у Рівненській області Лілія Драпчинська у коментарі Суспільному розповіла, що в області орієнтовно 3,5 тисячі іноземців отримали документи на проживання, з яких 3 тисячі мають посвідки на постійне проживання.

"Це не означає, що всі іноземці тут проживають, вони могли виїхати на початку повномасштабної війни. 404 іноземці мають посвідку на тимчасове проживання, з них лише 92 мають дозволи на працевлаштування. Тобто, це абсолютно мінімальна кількість в порівнянні із загальною кількістю зареєстрованих", — зазначила вона.
Скільки трудових мігрантів на Рівненщині: статистика міграційної служби області
Лілія Драпчинська. Фото: Суспільне Рівне

За її словами, серед громадян країн, яких часто згадують у маніпулятивних публікаціях у соцмережах, на Рівненщині зареєстровані як трудові мігранти 19 громадян Китаю, 13 — Індії та до 10 громадян Узбекистану та Туреччини. Також в області проживають громадяни країн Європейського Союзу, зокрема 12 поляків та шість німців.

"До нас в'їхали та зареєструвалися на навчання 13 громадян Індії, та 15 на працевлаштування. Переважно вони працюють на підприємстві "Морган Феніче". Взагалі такі галузі, як деревообробна, будівництво, виготовлення меблів, потребують комплектувальників, потребують робочої сили некваліфікованої, якої, на жаль, зараз не вистачає в Україні. Тому все це маніпуляції, російська пропаганда і абсолютно непідтверджені статистично цифри, які можуть викликати занепокоєння серед населення регіону", — пояснила начальниця.

Вона підсумувала, що процес трудової міграції залишається контрольованим, за потреби держава може запровадити квотування на працевлаштування іноземців у певних галузях.

Працевлаштування іноземців на Рівненщині

У Рівненському обласному центрі зайнятості розповіли Суспільному, що станом на 27 травня 2026 року 48 роботодавців звернулися до Рівненського обласного центру зайнятості та отримали дозволи на застосування праці 136 іноземців. Це громадяни таких країн: Азербайджан, Грузія, Німеччина, Швеція, Франція, Чехія, Польща, Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Литва, Естонія та інші.

"Аналіз використання праці іноземних громадян: в топменеджменті — 35%, тоді як робітничі професії — 65%. Залучення іноземців до топменеджменту — це стратегічний крок для масштабування бізнесу, виходу на міжнародні ринки або впровадження західних практик корпоративного управління", — зазначили у центрі.
Скільки трудових мігрантів на Рівненщині та де вони працюють
Центр зайнятості. Волинський обласний Центр зайнятості

Трудові мігранти працюють у галузях переробної промисловості, оптової та роздрібної торгівлі:

"Залучення іноземних спеціалістів — це не лише обмін досвідом, а й дієвий інструмент зміцнення української економіки. Іноземні громадяни, які законно працюють та створюють бізнес в Україні, несуть такі самі фінансові зобов’язання перед державою, як і українці. Вони сплачують податки з доходів, а за них роботодавці перераховують ЄСВЄСВ (Єдиний соціальний внесок) — це обов'язковий консолідований страховий платіж в Україні, який акумулюється в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Кошти спрямовуються на виплату пенсій, допомоги по безробіттю, тимчасовій непрацездатності (лікарняні) та у зв'язку з вагітністю і пологами. . У такий спосіб працевлаштовані іноземці роблять прямий внесок у функціонування державних інституцій та наближають нашу перемогу".

За даними Центру зайнятості, найбільший попит на Рівненщині у таких галузях економіки: торгівля, легка промисловість, транспорт, поштова та кур'єрська діяльність, охорона здоров’я.

"Найбільший дефіцит кадрів, за професійним складом, спостерігається серед кваліфікованих працівників на швей, а також, де традиційно були зайняті чоловіки, – водіїв, робітників з обслуговування й ремонту будинків, електромонтерів, слюсарів, машиністів екскаваторів", — йдеться у коментарі.

Жінки, а не чоловіки-іноземці

Як зауважили у центрі, зараз зросло структурне безробіття, як в цілому по Україні, так і в області. Війна спричинила зростання частки жінок на ринку праці. До повномасштабного вторгнення серед безробітних було 55% жінок і 45% чоловіків, на сьогодні понад 73% – це жінки, а 27% – чоловіки.

"Такий дисбаланс на ринку праці, спричинений мобілізацією значної частини чоловіків, зумовив кадровий дефіцит у низці галузей та підвищив актуальність залучення жінок до опанування робітничих професій. У зв’язку з цим Рівненська обласна служба зайнятості долучилася до реалізації експериментального проєкту щодо організації професійного навчання жінок для працевлаштування у сферах, де вони традиційно були недостатньо представлені", — розповіли у повідомленні.

З початку 2026 року на професійне навчання за умовами проєкту скерували десять жінок, аби вони опановували затребувані на ринку праці професії: оператора котельні, тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва та верстатника деревообробних верстатів.

Позиція Центру протидії дезінформації

Як зазначили 22 травня у Facebook Центр протидії дезінформації, в Україні фіксують розгортання кампанії, пов’язаної з маніпулюванням темою трудової міграції.

"Окрім природного суспільного обговорення, у цьому тренді чітко простежуються ознаки штучного втручання. Зокрема, фіксується поширення згенерованого контенту через мережі бот-акаунтів у соцмережах, а також відбувається вкидання фейків на цю тематику через російські та проросійські Telegram-канали. Така тактика є характерною для російських дезінформаційних операцій", — йдеться у дописі.

У центрі пояснили, що через хвилю емоційних повідомлень та перебільшень українській аудиторії намагаються нав’язати ксенофобські настрої та страхи щодо нібито “заміщення населення”.

Там наголосили, що статистика Міністерства економіки спростовує наративи про “масове завезення робочої сили”, а масштаби працевлаштування іноземців значно менші, ніж це подають у маніпулятивних публікаціях у мережі.

"За перші чотири місяці 2026 року було видано лише 3,2 тис. дозволів на працевлаштування іноземців. Для порівняння, у 2025 році ця цифра становила 9,5 тис. (включаючи продовжені дозволи), а в довоєнний період в Україні діяло близько 22 тис. таких документів", — додали у повідомленні.

За даними центру, метою подібних інформаційних кампаній є створення атмосфери недовіри, дискредитація державних рішень та дестабілізація українського суспільства.

Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok

Топ дня
Вибір редакції
На початок