Рівнянин Іван Шевченко власноруч майструє електробайки для військових. Чоловік спочатку розробив такий для власного користування, пізніше почали надходити запити, зокрема, від бійців. Транспорт безшумний та майже непомітний для тепловізора, свій виріб він планує патентувати. Дрібні деталі, яких не може придбати в Україні, умілець друкує на 3D принтері. Майстер розповів Суспільному, звідки виникла ідея створювати двоколісний транспорт та для чого він військовим.
Іван Шевченко — ювелір, змайстрував вже десять електробайків, ще два на стадії зварювання корпусів. Ідея робити екологічний електротранспорт виникла після початку повномасштабного вторгнення, коли російські війська почали обстрілювати нафтобази у різних регіонах України.
"Почалося з бензинової кризи. Зі зрозумілих причин, через наших сусідів "класних". До кінцевого варіанту ми дійшли, мабуть, з п'ятої спроби. Кожен раз міняли геометрію, посадку, бо були різні проблеми й не зручності, і велике навантаження на руки. Була ціль зробити транспорт максимально бюджетним", — говорить майстер.
Електробайк заряджається за чотири години. Він може виконувати функцію павербанка, каже Іван Шевченко:
"Для будь-яких телефонів. В мене, наприклад реєстратор стоїть, ще пише. Пару раз виручало в місті — телефон сів, ти просто береш каву, під'єднався, попив кави, воно щось трохи підзарядило. Це просто великий павербанк на колесах".
Як говорить Іван Шевченко, у військових є запит на безшумний транспорт, який майже не видно через тепловізор:
"Я теж цікавився, питав: «Хлопці, а яке буде застосування?». Вони мені пояснили, що транспорт застосовують люди, які запускають дрони. Треба на якусь дистанцію заїжджати, чи в тил й вже з тої точки запускати дрони. Вони кажуть: «Нам треба тихий транспорт, максимально безшумний, щоб він не підіймав пилюку і не було теплового сліду». Власне, майже гріючих деталей і немає. Наприклад, акумулятор, він має певний нагрів, але він дуже мінімальний і він закритий панелями. Ми дивилися в тепловізор — не видно акумулятора, мотор видно".
Майстер каже, що кожен з готових двоколісних тестує самостійно:
"Всі байки проходять два цикли зарядки-розрядки, тобто 100-150 км ми обов'язково їх проганяємо. Коли тестили зелений байк, він побачив — поля, город, бруківку, правда без води, без багнюки, бо потім його вимивати — таке собі задоволення. Хоча по герметизації — дощу вони не бояться".
На рамах майстер наносить напис "Made in Ukraine"
Читайте і дивіться Суспільне Рівне на платформах:
