У 2023 році українці купуватимуть ліків менше через брак грошей. Про це заявили аналітики Українського центру охорони здоров'я. Згідно із їхнім звітом, фармацевтичний ринок на початку вторгнення впав та не відновився до кінця 2022 року. Ситуація буде погіршуватися, адже грошей більше не стає ані у населення, ані у держави.
Про те, як ситуація відрізняється по регіонах, а також чи користуються українці програмою "Доступні ліки", в етері Суспільне. Спротив розповіла аналітикиня Українського центру охорони здоров'я Діана Руснак.
— Українці стали купувати менше ліків самостійно чи дослідження стосується купівлі препаратів, які призначили медики?
— У нашому дослідженні йдеться саме про загальний фармацевтичний ринок, про ліки в аптеках, які пацієнти самостійно купували, так і ті, які виписували лікарі. Це загальна цифра щодо того, який був обіг лікарських препаратів у 2022 році у порівнянні з 2021. Ми бачимо, що загальна ціна витрат на ліки зросла, здорожчала і середня ціна за упаковку. Через це ми розуміємо, що українці купили менше ліків, оскільки вони стали дорожчі. І це є одним із таких вагомих індикаторів того, що фінансова спроможність купувати препарати впала досить серйозно.
— Які препарати стали купувати менше, а які більше?
— Ми також розглядали ліки за класифікацією, які стали продавати менше або більше. У всіх групах препаратів також впали обсяги продажів, у деяких вони спали дещо менше, тут ми говоримо про препарати, які використовуються для лікування або підтримки психологічних захворювань або також дерматологічні препарати. Ми можемо лише припускати, чому так сталось. Здебільшого це поява нових потреб і запиту саме на такі препарати. Психологічні — у зв'язку зі стресом, подіями, які зараз у нас відбуваються, а дерматологічні — пов'язані із потребами військових. Є дослідження, які вказують, що під час воєн у солдатів, які перебувають у різних умовах, частіше виникають дерматологічні захворювання.
— Чи можна виокремити області, де фіксується приріст купівлі ліків, а де — спад?
— Приріст купівлі ліків ми зафіксували лише у трьох областях — Закарпатській, Тернопільській та Полтавській. Приріст там незначний, але він неочікуваний. Ми припускаємо, що він відбувся унаслідок збільшення кількості населення, переміщених осіб, які переїхали на територію цих областей. А загалом по всіх областях ми бачимо суттєвий спад. Також очікуваний спад у тих регіонах, які знаходяться близько до лінії зіткнення і ті, де тривають активні бойові дії. В інших тилових регіонах купівля ліків або впала, або залишились приблизно на тому самому рівні.
— Чи користуються українці програмою "Доступні ліки" і якщо так, то в якому обсязі?
— Звісно, користуються цією програмою, але ми бачимо, що війна вплинула також на обсяги користування нею. Перший фактор, який на це впливає, загальне зменшення населення. Очевидно, що кількість населення в Україні зменшилась і через те, що багато людей виїхало, і через втрати й інші фактори, але загалом користування програмою впало на приблизно 20%. Загальний ринок впав після початку вторгнення Росії, загальна кількість проданих упаковок зменшилася і ця тенденція не відновилася до кінця 2022 року. Натомість за програмою "Доступні ліки" — на початку війни зменшились обсяги виписування ліків і відшкодування, але до кінця 2022 року все-таки обсяги відновилися до довоєнного рівня.
— Які довгострокові наслідки того, що українці стали купувати менше ліків?
— Наслідки погані. Витрати на охорону здоров'я, медичні послуги, загальна економічна ситуація, ВВП вказують на те, що відбувається загальне збідніння населення і зменшується спроможність купувати ліки. Люди, якщо не зможуть отримати ліки через якісь програми — не матимуть грошей, аби придбати їх самостійно. Загалом це суттєво погіршить доступ до ліків і тих, які можуть бути життєво необхідними. Потрібно вже започатковувати якісь програми, які робитимуть ліки доступнішими для тих, кому вони можуть бути необхідні.
Читайте і дивіться Суспільне Рівне на платформах:
