Перейти до основного змісту
Як допомагають вагітним долати тривогу під час війни у Рівненському перинатальному центрі

Як допомагають вагітним долати тривогу під час війни у Рівненському перинатальному центрі

Рівненський обласний перинатальний центр
Рівненський обласний перинатальний центр, 20 жовтня 2026 року. Суспільне Рівне

Війна може посилювати психологічні труднощі, з якими жінки стикаються під час вагітності та після народження дитини. Зі слів психологині, тривога та страх спричиняють напруження, яке може збільшувати відчуття болю під час пологів.

У перинатальному центрі Рівного вагітним проводять скринінг на ризик післяпологової депресії, за потреби скеровують до клінічного психолога, а після народження дитини допомагають вчасно помітити ознаки емоційного виснаження.

Про це в ефірі Українського радіо. Рівне розповіла клінічна психологиня Рівненського обласного перинатального центру Катерина Попружук.

Як війна впливає на психологічний стан вагітних

За словами Катерини Попружук, вагітні жінки, як і інші люди, поступово адаптуються до тривалих повітряних тривог. Водночас рівень тривожності може зростати, коли небезпека стає безпосередньою.

«В залежності від того, яка безпекова ситуація, тривожність періодично наростає. Тоді, коли щось трапляється безпосередньо ближче, і відповідно людина певним чином реагує», — пояснила психологиня.

Як допомагають вагітним долати тривогу під час війни у Рівненському перинатальному центрі
Катерина Попружук у студії Українського радіо. Рівне. Суспільне Рівне / Ірина Данильчук

У перинатальному центрі стежать за психоемоційним станом жінок упродовж вагітності. Під час постановки на облік, зазвичай до 12-го тижня, проводять перше обстеження за Единбурзькою шкалоюЕдинбурзька шкала післяпологової депресії (EPDS або ЕШПД) — це короткий скринінговий тест із 10 запитань, створений у 1987 році для виявлення ознак депресії та тривоги у вагітних і жінок протягом першого року після пологів. післяпологової депресії. Повторно його здійснюють після 30-го тижня вагітності.

Якщо результати свідчать про можливі ризики, жінку скеровують до клінічної психологині. Вона проводить поглиблене обстеження та визначає, чи достатньо рекомендацій, чи потрібна допомога інших фахівців із ментального здоров'я.

«Ми опікуємося людиною у всіх цих трьох сферах — біологічній, психологічній і соціальній. Лікар акушер-гінеколог оцінює не лише фізичний стан, а й психоемоційний та соціальну ситуацію», — зазначила Катерина Попружук.

Як допомагають жінкам під час пологів

Психоемоційний стан може впливати на те, як жінка відчуває біль під час пологів. За словами психологині, тривога та страх спричиняють напруження, яке може посилювати больові відчуття.

«Коли ми маємо більшу тривожність, коли маємо певні страхи, включається така логічна послідовність: страх — напруження — біль», — розповіла Катерина Попружук.

Щоб допомогти жінкам почуватися комфортніше, медики використовують різні методи підтримки. Зокрема, пропонують дихальні вправи, вправи на фітболах, заняття з використанням гамаків, а також епідуральну аналгезіюЕпідуральна аналгезія — це метод регіонарного знеболення, під час якого лікар вводить анестетик у простір навколо спинного мозку (епідуральний простір) за допомогою тонкого катетера для зменшення болю.

За словами психологині, безпосередньо під час пологів її допомога потрібна нечасто. У складній ситуації жінка може мобілізувати внутрішні ресурси, а психологічна підтримка знадобиться вже після народження дитини — коли вона почне переживати й осмислювати власні емоції.

На які ознаки після пологів варто звернути увагу

Війна може посилювати психологічні труднощі, з якими жінки стикаються під час вагітності та після народження дитини. Особливої уваги потребують ті, хто ще до вагітності мав тривожні або депресивні стани, пояснила Катерина Попружук.

Водночас психологиня наголосила: йдеться не про те, що в усіх жінок виникає депресія, а про підвищені ризики розвитку депресивних розладів на тлі тривалого стресу й невизначеності.

Упродовж перших шести-восьми тижнів після пологів близьким варто звертати увагу на зміни в поведінці та емоційному стані матері. Насторожити можуть надмірна плаксивість, дратівливість, відстороненість від дитини, агресивні реакції, постійна тривога та порушення сну.

«Можуть бути такі стани, коли мама відчуває неспокій, вона не може заснути. Тобто навіть у ті моменти, коли дитинка спить і є можливість, у мами сон порушений. Один із найбільших факторів, які провокують ментальні розлади — це порушення сну», — пояснила психологиня.

Водночас важливо розрізняти звичайну втому, коли жінці потрібні відпочинок і допомога з доглядом за дитиною, та тривалі зміни емоційного стану, які потребують уваги фахівців.

Додатковим чинником ризику може бути відсутність підтримки. Наприклад, коли чоловік служить у війську, а жінка залишається з немовлям сама, без допомоги рідних. У перинатальному центрі, за словами Катерини Попружук, до психологічної підтримки скеровують і дружин військовослужбовців, і жінок, які втратили чоловіків на війні.

Де можна отримати психологічну допомогу

Упродовж перших 42 днів після пологів жінка може звернутися по психологічну допомогу безпосередньо до Рівненського обласного перинатального центру. За словами Катерини Попружук, консультації та необхідне обстеження в цей період безоплатні.

Після психологічної діагностики фахівці визначають, якої допомоги потребує жінка. Це не обов'язково консультація психіатра: за певних обставин її можуть скерувати й до інших спеціалістів, зокрема ендокринолога.

У Рівному також працюють центри ментального здоров'я при лікарнях. Звернутися туди можуть жінки й чоловіки, зокрема породіллі. Допомогу в таких центрах фінансує Національна служба здоров'я України.

Окрему увагу в перинатальному центрі приділяють матерям передчасно народжених дітей. Вони можуть отримувати психологічний супровід, поки дитина перебуває в закладі. Після виписки за її розвитком продовжують стежити фахівці, зокрема в межах катамнестичного спостереження або під час консультацій у педіатра.

Чого навчають у школі відповідального батьківства

У Рівненському обласному перинатальному центрі щомісяця проводять заняття школи відповідального батьківства. Курс охоплює підготовку до пологів, післяпологовий період і догляд за немовлям. У програмі є чотири заняття з психологом, а також зустрічі з неонатологами, анестезіологами, акушерами-гінекологами та іншими фахівцями.

На заняття можуть приходити не лише майбутні мами й тати, а й інші близькі люди, які допомагатимуть жінці після народження дитини. Для учасниць також створюють спільноту, де вони можуть спілкуватися, обмінюватися досвідом і підтримувати одна одну.

Катерина Попружук радить не намагатися впоратися з усім самотужки та приймати допомогу, якщо є така можливість. Це може бути підтримка рідних, друзів або няні.

«Материнство і батьківство має приносити задоволення. Мама, яка відпочила, вона для дитини дасть більше. І друге: жити легше — легше, а жити складно — складно. Тому, де можна полегшити собі життя, мама повинна просто це зробити», — наголосила психологиня.

За її словами, підтримка після складних і травматичних подій має особливе значення. Саме те, як людину підтримують після пережитого, може впливати на її подальший емоційний стан.

Близьким варто не лише стежити за самопочуттям жінки після пологів, а й допомагати їй відпочивати, давати можливість побути наодинці або провести час із друзями. Якщо ж тривога, безсоння чи інші зміни емоційного стану тривають, варто звернутися по фахову допомогу.

Від початку повномасштабного вторгнення в укритті Рівненського обласного перинатального центру народилися приблизно 30 дітей. 19 жовтня там уперше провели кесарів розтин під час повітряної тривоги — на світ з'явився хлопчик Олександр.

Більше про історію немовляти Олександра, який з'явився на світ у медзакладі Рівного — у сюжеті Суспільного.

Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok

Топ дня
Вибір редакції
На початок