Борги за "комуналку": скільки винні українці і чим це може загрожувати сфері ЖКП

Борги за "комуналку": скільки винні українці і чим це може загрожувати сфері ЖКП

Борги за "комуналку": скільки винні українці і чим це може загрожувати сфері ЖКП
. Фото ілюстративне: УНІАН

Борг українців за комунальні послуги станом на 1 січня 2023 року сягав 120 млрд грн, враховуючи й борги на тимчасово окупованих територіях. Про це в етері Суспільне. Спротив розповів голова Спілки споживачів комунальних послуг України Олег Попенко.

Яка ситуація з комунальними платежами станом на кінець квітня, що буде у перспективі, чим небезпечні комунальні борги для країни і що робити, щоб система житлово-комунальних послуг в Україні не була паралізована, Суспільне запитало в експертів.

Про які борги йдеться

"На 1 січня 2022 року борг споживачів за житлово-комунальні послуги складав 81,6 млрд грн. Цифру, яку назвало Міністерство розвитку громад та територій — 40,5 млрд грн, це мається на увазі, напевно, і це збігається з моїми розрахунками, ті, які накопичили за 2022 рік українці за спожиті житлово-комунальні послуги. Можна з впевненістю говорити, що борг на 1 січня 2023 року — щонайменше 120 млрд грн, враховуючи і тимчасово окуповані території", — коментує голова Спілки споживачів комунальних послуг України Олег Попенко.

Він зауважив, що останні 3-4 роки в опалювальний період заборгованість українців зростала приблизно на 25 мільярдів. Відтак, на 1 квітня заборгованість могла скласти і 150 мільярдів гривень:

"Потрібно спочатку зробити аналіз боргів, зрозуміти, звідки ці борги взялись. Тому що величезний обсяг інформації є в мене і в інших людей, що величезна купа боргів нараховувалось незаконно, в той час, коли люди знаходились не вдома, під окупацією".

Олег Попенко каже, що і сам писав про нарахування неспожитих комунальних та енергетичних послуг. Люди отримували платіжки за період, коли були під окупацією. Втім, довести правоту у цій ситуації складно, зазначає експерт:

"На жаль, споживач в нашій ситуації абсолютно незахищений. Є інстанції, але вони не працюючі — Держпродспоживслужба, яка повинна захищати споживача, але вона абсолютно не виконує свою функцію. Є НКРЕКП, куди ще можна поскаржитися, але це також не працює".

Він дав поради, як діяти у такому випадку:

  • якщо ви отримали незаконну, завищену платіжку, ви повинні зафіксувати дані свого лічильника і скоригувати її у надавача послуг. Коригується вона письмовою заявою.

"Це дуже складно зробити, тому що часто надавачі послуг не працюють, офіси їхні не працюють, гаряча лінія не працює, і тому це вкрай складно зробити. Але це, скажемо так, один напрямок, як можна пробити цю стіну незаконних нарахувань", — коментує він.

  • якщо ваше майно знаходилось на окупованій території, потрібно взяти довідку за місцем вашого знаходження, що ви там тимчасово проживали і після деокупації звернутися з цією довідкою в органи місцевого самоврядування, і компанію, яка надавала послуги, з проханням їх перерахувати.

"Людина може взяти довідку, де вона проживає і після того, як, наприклад, Маріуполь буде звільнений, приїжджає до компанії, яка надає послуги комунальні або енергетичні, або приїжджає в свої органи місцевого самоврядування і з цією довідкою вже переоформлює борги. Це буде складно зробити, але це єдиний нормальний шлях, правовий шлях, а неправових шляхів взагалі немає", — пояснює експерт.

Шляхи вирішення

Точність інформації щодо заборгованості може варіюватись, тому що спочатку війни всі статистичні дані були навмисно приховані, каже перший заступник голови правління Асоціації постачальників енергоресурсів Євгеній Нацвін-Степанов:

"До війни оплата була приблизно на рівні 70%, за оптимістичними прогнозами, було і 60%-50%. Коли відбулося скасування ряду інструментів щодо повернення боргів за комунальні послуги, держава фактично такий посил дала людям, що можна не платити. І зараз ми маємо наслідок — населення відучилося платити за комунальні послуги".

Якщо так і залишити, продовжує він, то Україна матиме "розвалену сферу ЖКП". Через великі борги не можна буде залучити інвесторів.

"Треба перш за все створити можливість укладати договори реструктуризації для населення і далі повертати такі інструменти, як можливість відключення або стягнення заборгованості в судовому порядку. Тому що навіть такий інструмент як договір реструктуризації може покрити певний відсоток, а, до прикладу, 20% залишитися як недобросовісні", — коментує Євгеній Нацвін-Степанов.

Погляд з профільного комітету

Перший заступник голови комітету ВРУ з питань енергетики та ЖКП Олексій Кучеренко зауважив, що офіційної суми боргу не чув, але припускає, що вона достатньо велика.

"Але тут є частина великого боргу, яка була до агресії активної, і треба зрозуміти, наскільки він накопичився за цей час. Але, дійсно, я підтверджую, що влада і урядові профільні міністерства не знали, що робити зі старими боргами. А тут додадуться нові".

Олексій Кучеренко пояснив, що через борги хтось залишиться без зарплати, або ж не буде грошей на оплату вугілля, щоб виробити електроенергію чи оплатити газ, аби виробити тепло, гарячу воду:

"Щодо боргів, мене дійсно дивує, трошки лякає, що я не бачу сьогодні в уряді хоча б спроби навести порядок. Я не чув ще від жодного з посадовців рішення на питання: "Що ви збираєтеся робити з боргами?".

З боргами в зоні бойових дій треба розбиратися: якщо це не борги жителів, то, можливо, гасити їх коштом держави, пояснює він. Втім, значна частина боржників живе в умовно мирних умовах.

"Ті, хто сьогодні має щастя мати дохід, роботу, ну, вибачте, а як не платити? Тоді дійсно ми будемо без світла, тепла, води. Я не хочу лякати, але зрозуміло, що цей ланцюг просто розірветься. Є величезна проблема і сказати, що зараз хтось розуміє, як її вирішувати, вибачте, не можу", — каже Олексій Кучеренко.

Він додав, що зовнішні партнери, які фінансують дві третини бюджету, не збираються покривати борги:

"Ці гроші йдуть або на оборону, або на відповідні програми бюджету, а от борги — вони точно не розглядають, що будуть їх гасити. Тобто це наша з вами справа, наша біда — українців і треба тепер бити в набат, як щось зробити".

Ціна на електроенергію

Водночас розрахунки споживачів за електроенергію складають в межах 90%, зауважив Олексій Кучеренко. Відтерміноване на місяць підняття тарифів, за його прогнозами, відбудеться:

"Я дуже хочу нарешті побачити розрахунки, куди підуть ці гроші, бо поки що я не розумію, на які потреби. На відновлення інфраструктури — це неправильно. Собівартість електроенергії покривати дійсно треба, але покажіть цю собівартість".

Олексій Кучеренко прогнозує, що наступного тижня профільний комітет отримає розрахунки, після яких коментувати цю ситуацію зможе більш предметно.

Що буде з якістю послуг через борги

"Якщо немає коштів — не буде технічного обслуговування, ремонту відповідних мереж і систем не буде. І буде знижуватися якість послуг або інколи, як це буває, і ми є свідками — надання цих послуг буде просто припинятися", — зазначив експерт з енергетичних питань Геннадій Рябцев.

Він зауважив, що далеко не вся заборгованість пов'язана саме з несплатою домогосподарствами відповідних платіжок. Величезна кількість заборгованості є взаємною між суб’єктами господарювання і вони не можуть її сплатити, навіть теоретично.

"Не можуть сплатити, навіть піднявши вдесятеро вартість надаваних ними послуг. Тобто тут потрібно втручання держави якомога швидше, зокрема, і передусім Кабміну, який чомусь дуже довго відкладає вирішення цієї проблеми, думаючи, що вона розсмокчеться сама собою. Вона навпаки вже набула загальнодержавного характеру і потребує якнайшвидшого рішення", — акцентує він.

Щоб знайти вирішення, вважає, потрібно зібратися й ознайомитися з розрахунками. ЦІ рішення можуть бути різними для різних регіонів і різних суб’єктів господарювання.

"Тому що причини виникнення боргів — різні. Частина боргів виникла з об’єктивних причин, а частина — з суб’єктивних, з небажання сплачувати, з невизнання власності чи власника, з незнання нових правил. Без втручання держави, без зобов'язань, які будуть накладатися на суб'єкти господарювання, в тому числі й з урахуванням воєнного часу, ця проблема буде лише загострюватись", — резюмував Геннадій Рябцев.

Читайте і дивіться Суспільне Рівне на платформах:

Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook

На початок