Історія України в НМТ — друга спроба: що пропонують змінити в законопроєкті про тестування

Історія України в НМТ — друга спроба: що пропонують змінити в законопроєкті про тестування

Історія України в НМТ — друга спроба: що пропонують змінити в законопроєкті про тестування
. Фото: УНІАН

Замінити математику на історію — це основна ідея правок, які подають нардепи до законопроєкту про Національний мультипредметний тест-2023. Про це в етері телемарафону Суспільне. Спротив 13 лютого повідомив голова комітету Верховної ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак. Законопроєкт проголосували за основу в першому читанні і дали депутатам сім днів на те, щоб внести правки. В ніч на 14 лютого цей термін спливає.

Про своє бачення НМТ 2023 також розповіли нардеп і історик Володимир В'ятрович та засновник всеукраїнської освітньої компанії ЗНО SETSTUB Олександр Кондратюк.

"Серед обов'язкових мають бути українська мова і історія України"

Серед обов'язкових мають бути українська мова і історія України — це позиція нардепа й кандидата історичних наук Володимира В'ятровича. З його слів, 6 лютого на сесії Верховної ради фракція Європейської солідарності підтримала цей законопроєкт в першому читанні через розуміння необхідності проведення вступної кампанії у форматі НМТ через те, що в країні — війна. При цьому депутат обумовив, що подав свої правки до цього законопроєкту.

"Суть їх проста — кількість предметів може вирішувати Міносвіти, але обов'язковими серед них мають бути історія України і українська мова. Це не просто навчальні дисципліни, вони формують громадянську ідентичність українців. Тому вважаю принципово важливим повернути історію в Національний мультипредметний тест. Чи буде це замість математики, чи додатково до математики — хай визначається МОН. В тесті може бути й три, й чотири. 21 депутат вже підтримав мою правку. Є ще низка схожих правок і, думаю, що на комітеті ми зможемо обговорити, яка з них є найбільш адекватною, щоб була якнайшвидше ухвалена в парламенті", — пояснює свою позицію Володимир В'ятрович.

"Чотири простіші тести за три години"

Експерт з освітніх питань і засновник Всеукраїнської освітньої компанії ЗНО SETSTUB Олександр Кондратюк виступає за напрацьовану ще в листопаді 2022 року модель НМТ. Згідно з нею, вступникам-2023 пропонували писати тести з чотирьох предметів за три години, по 45 хвилин на кожен.

"Це, фактично, той варіант, який задовольнить і тих, хто хоче історію, і абітурієнтів. Бо якщо введуть запропонований в цьому році варіант з трьох предметів, один з яких на вибір — це буде точно найжорсткішим тестом. Три — це відсутність права вибору, а чотири — це право вибору. І коли в країні, в якій іде війна, постає питання, чому відміняють історію, то в мене так само постає питання, чому в країні, яка є символом боротьби всього світу за свободу, в дітей позбавляють права вибору при вступі. Чотири предмети в НМТ — це є формат заміни ДПА. Вступаєте на айтішника, де історія не потрібна — ви її трохи повчили, що й потрібно країні, і склали для перевірки знань. Але вступаєте з трьома іншими", — зазначає Олександр Кондратюк.

З його слів, батьки й діти готувалися до тестування з чотирьох предметів ще з листопада. І підтримали б саме таку модель НМТ-2023, якби їм чітко пояснили, що це означає.

"Уся справа в тому, як запитували. Вочевидь, що просто — три чи чотири дисципліни? А якби сказали — три складніші тести чи чотири простіші? І при цьому пояснили, що не всі чотири обов'язково беруть участь в конкурсі? Скажімо, в історії, замість ста років у тестах охопили 480 років, це практично вся шкільна програма, тобто п'ятикратний ріст кількості запитань може бути, тем потрібно знати значно більше. Кажуть, математику з обов'язкових відмінити — це взагалі якась фантастична ідея. Тому що це наука, яка найбільше прогнозує здатність людини взагалі навчатися. А зробити без вибору — тоді перекладачі будуть вступати без знання іноземної мови, а медики — без біології.

Тому якісного рішення з трьох предметів просто не існує. І, зважаючи на те, що чотири — це і ті самі кошти держави, і та сама безпека для людей, і та сама валідність для тесту — абсолютно все те саме. Ті самі 180 хвилин, 45-хвилинні тести. В комбінації з тим мотиваційним листом, який теж буде, абсолютно нормально проводити такий тест. І що найважливіше — припиняться ці всі дискусії", — аргументує експерт з освітніх питань.

На правки чекають до опівночі

Модель НМТ-2023 з трьох предметів, серед яких українська мова й математика — обов'язкові, а історія України — на вибір, озвучив очільник МОНу Сергій Шкарлет на брифінгу 20 січня.

Це зумовило дискусію, яка 27 січня вийшла у публічну площину. Коаліція "Реанімаційний Пакет Реформ" закликала Міносвіти повернути історію України до переліку обов’язкових.

6 лютого Верховна Рада України не змогла проголосувати законопроєкт про національний мультипредметний тест у 2023 році в цілому. Його ухвалили лише в першому читанні зі скороченою підготовкою до другого.

Голова парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак пояснює, що депутатам дали сім днів на внесення правок, тобто до кінця доби 13 лютого.

"У вівторок вночі підсумуємо і побачимо, скільки буде правок. 10 — 100 — 1 000 — немає значення, будемо всі розглядати. Основна ідея тих, хто подає правки, це замінити математику на історію. Місяць тому ми сказали, з чого він буде складатися. Тому зараз, на мою думку, змінювати це вже під час підготовки до національного мультипредметного тесту, напевне, не варто. Що стосується дискусії щодо історії України замість математики, ми базувалися не на рішенні народних депутатів і міністерства освіти, а на думках Українського центру оцінювання якості освіти. Він щороку проводить ЗНО і вважає, що українська мова й математика мають найбільшу прогностичну валідністьПрогностична валідність — характеристика тесту, яка відображає ступінь упевненості, що отримані за тест оцінки добре прогнозують майбутні досягнення тестованого. Для виявлення прогностичної валідності результати одного тесту порівнюють із результатами іншого, який проводять, наприклад, через пів року або рік навчання.. В історії України, на жаль, вона менша. Але коли ми говорили про предмет на вибір і робили опитування, то майже половина дітей обрали історію України, вони будуть її складати", — аргументує Сергій Бабак.

При цьому він наголошує, що НМТ — це не державна підсумкова атестація (ДПА).

"Історія України — це важливий предмет, який формує національну ідентичність. Але не треба плутати державну підсумкову атестацію, де всі мали би складати історію України, математику й українську мову, з зовнішнім незалежним оцінюванням для вступу. Через те, що ми вже третій рік скасовуємо ДПА, спочатку через COVID-19, зараз в умовах широкомасштабного вторгнення. Могли б додати четвертий предмет в переліку і третій обов'язковий. Але уявіть собі замість трьох годин чотири години писати мультипредметний тест під обстрілами або вимкненням електрики — це насправді важко для дітей", — сказав Сергій Бабак.

З його слів, усі отримані до опівночі правки опрацювати планують за кілька днів. Наприкінці тижня чи на початку наступного хочуть провести засідання комітету, а після цього — законопроєкт про НМТ подадуть на розгляд в парламент.

Читайте також

  • Макарони по 109 гривень: прокуратура почала провадження за фактом закупівлі у дитсадки Рівного, керівника управління мер відсторонив
  • ІПСО від РФ: які прийоми використовує російська пропаганда та як перевірити інформацію
  • У Рівному оголосили архітектурний конкурс на найкращий проєкт нового собору та житлового кварталу
  • Як відстежують землетруси на Рівненській АЕС та що зафіксували під час поштовхів у Туреччині й Сирії

Читайте і дивіться Суспільне Рівне на платформах:

Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook

На початок