24 травня минає три місяці з початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну. За цей час Рівненщина зазнала десятьох ракетних ударів, ще частину атак відбили сили ППО. Наразі в області проживає понад 53 тисячі людей, які прибули з регіонів, де ведуться бойові дії. Суспільне згадує, якими ці три місяці війни були для Рівненщини.
Обстріли
Першого ракетного удару Рівненщина зазнала 25-го лютого. О шостій ранку ворожа ракета поцілила в злітну смугу міжнародного аеропорту.
Наступним об'єктом, який атакували російські війська, стала телевежа в Антополі. 14-го березня дві ворожі ракети поцілили в адміністративні приміщення та саму телевежу. В результаті удару загинула 21 людина, ще дев'ятеро отримали травми.
"В переважній більшості – це жителі Рівненської області, люди від 23 до 56 років. Всі патріоти, всі вчора були водіями, бухгалтерами, працівниками. Вони – герої", – сказав тоді начальник обласної військової адміністрації Віталій Коваль.
У березні війська РФ завдали ще шість ракетних ударів по Рівненщині, поцілили в об'єкти військової інфраструктури в Рівненському районі, Сарнах, полігону та по двох нафтобазах в Дубні та Клевані.
Тоді в телеетері Суспільного начальник Рівненської ОВА повідомив: війська РФ прицільно знищують нафтобази, щоб "зв'язати по рукам і ногам Україну в плані посівної кампанії, щоб транспортну галузь паралізувати".
Крім того, 11 березня у полі поблизу села Миляч Сарненського району сталося три вибухи внаслідок авіабомбардування, тоді травмованих не було, але пошкодило лінію електропередач.
25 квітня війська РФ завдали авіаудару по об'єкту залізничної інфраструктури біля Здолбунова. Три ракети поцілили неподалік житлових будинків.
Десятий авіаудар на Рівненщині зафіксували 21-го травня, війська РФ знову поцілили в об'єкт військової інфраструктури. Травми отримали шестеро людей.
Загалом, за три місяці війни, за підрахунками Суспільного, повітряну тривогу в області оголошували 153 рази. Найдовша з них тривала п’ять годин.
Дерадянізація і дерусифікація
З початком російського вторгнення на Рівненщині розпочалася нова хвиля дерадянізації та дерусифікації. За цей час з вулиць Рівного прибрали: самохідну установку поблизу пивзаводу, "танчик" з могили комдива червоної армії Богомолова, стелу героїв радянського союзу в центрі міста, а також демонтували два радянських ордени та погруддя Миколи Кузнєцова з кладовища Дубенське.
Також на території Рівненської тергромади мають перейменувати 54 об'єкти, які пов'язані з радянською пропагандою.
"Вони не хотіли, щоб ми з вами, українці, були як такі. Вони хотіли побудувати тут свій світ російський в варіанті совєцькому. Зараз ось вони знову прийшли, хочуть з нас зробити щось інше", – прокоментував історик Андрій Жив'юк.
Переходи в ПЦУ
Активізувався на Рівненщині і процес переходу релігійних громад з УПЦ московського патріархату до Православної церкви України. З початком повномасштабної російського вторгнення таке рішення прийняли 22 парафії.
Вперше в області рішення про перехід прийняла парафія храму, що має статус собору – це Свято-Михайлівський Собор у Костополі. Рішення людей підтримав і настоятель, перед голосуванням сказавши:
"Патріарх Кирил є провідником вчення руского міра, суть якого полягає в тому, що немає незалежної української держави, немає української нації, а є рускій єдиний народ. Я з цим і як людина, і як священник незгідний."
Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки
Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber
Долучайтесь до нас в Instagram
