На Рівненщині, як і в Україні загалом, з січня 2022 року набули чинності нові норми харчування в навчальних закладах. Після того, як діти почали отримувати нові страви, частина батьків у соцмережах висловлюють невдоволення запропонованим раціоном для дітей.
Суспільне розпитало заступницю директора департаменту освіти і науки облдержадміністрації Марину Пашковську про те, як впроваджується оновлене меню та наскільки школи області готові виконати нові рекомендації.
Ціль та пріоритет нових норм харчування, що набули чинності з нового року – сформувати нову культуру шкільного харчування, каже Марина Пашковська. Адже попередні норми діяли з 1956 року, а кухарі керувалися збірником рецептур з 80-х років.
Суспільне 12 січня розповідало на прикладі рівненської школи №25, які змінилося шкільне меню.
Оновлений раціон смакує не усім школярам, про це повідомляють і батьки у соцмережах. На сайті президента України 4 січня зареєстрували петицію про скасовування нового шкільного меню Євгена Клопотенка у дитсадках, аргументуючи це тим, що діти в яслах випльовують їжу, а старші відставляють тарілки.
Марина Пашковська пояснює: впровадження нових страв – спільна справа закладу освіти й сім'ї.
"Складно вводити нові продукти для діток, які не споживають їх вдома. Реформа культури харчування повинна починатися теж з сім'ї. Щоб батьки теж слідкували за раціоном дитини, аби вона споживала овочі, фрукти, супи. Спільними зусиллями батьків і кухарів зможемо сформувати у дітей нові смакові навички й культуру здорового харчування", – пояснює вона.
Нові норми харчування й нове меню робоча група розробляла з 2020 року. Відтоді бюджет області та тергромади почали отримувати цільові субвенції на модернізацію харчоблоків. Марина Пашковська каже, що окрім меню Євгена Клопотенка, є розробки п'яти кухарів України, один з яких Олександр Медвідь – представник Рівненщини. Меню планують невдовзі презентувати, щоб потім використовувати в закладах освіти.
Наскільки задоволені учні
У червні 2021 перша леді Олена Зеленська під час Всеукраїнського Форуму "Україна-30. Здорова Україна" заявляла, що 7% школярів задоволені тим, що вони їдять у школах, а 29% міських шкіл не дотримуються санітарних норм.
Марина Пашковська уточнила, що окремо у кожному регіоні такого дослідження не проводили. На Рівненщині також не моніторили відсоток вдоволення новим меню. Найкращий показник – кількість їжі, яку діти залишають в тарілках, сказала вона.
Чи задоволені діти новим меню, Суспільне запитало у директорки Дубенського ліцею №5 Оксани Гуліди. Вона зазначила, що впроваджувати страви з нього почали ще з початку першого семестру. Майже повністю на оновлене меню перейшли з грудня.
"Що найбільше смакує дітям: сирники, рисово-сирна запіканка, курячі нагетси, палички з курячого філе, какао. Вчителі запитують в учнів, я веду бесіди, дивлюсь, чи іти їдять з апетитом. У кухарів питаємо, чи багато є відходів. Проводимо бесіди й анкетування з батьками: і батьки задоволені, і учні. Не скажу, що 100%, але в загальному задоволені", – розповідає директорка ліцею.
Вона додала, що через застаріле обладнання можуть приготувати не усі страви, які рекомендовані новим меню. Відтак, скерували подання на управління освіти про закупівлю обладнання на 148 тис. грн. Міськрада у лютому має виділити гроші, в тому числі – на ремонт харчоблока. Через два місяці планують мати нове обладнання, сподівається Оксана Гуліда.
Хто затверджує і контролює
У закладах області керуються типовим чотиритижневим меню, яке розробила асоціація кухарів і безпосередньо Євген Клопотенко. Також є технологічні карти, які можуть використовувати кухарі. Меню затверджує Держпродспоживслужба, яка контролює дотримання норм, уточнює заступниця директора департаменту освіти і науки облдержадміністрації Марина Пашковська.
Щодо пропозицій та змін, які батьки бажають внести у шкільне харчування, вона порадила, у першу чергу, звертатися до керівників закладів, або ж власників чи засновників.
"Вони здійснюють контроль за дотриманням норм, прописаних чинним законодавством. Батькам потрібно звертатись до керівника закладу, який несе безпосередню відповідальність за організацію харчування. Також можна звертатися до власників і засновників – це тергромади, які теж відповідають за організацію харчування. Також – уповноважені органи, як от Держпродспоживслужба, яка має повноваження, що стосується дотримання норм харчування", – каже чиновниця.
Скільки шкіл готові виконати рекомендації
На сайті Міністерства освіти є перелік обладнання, рекомендованого для використання у сучасних харчоблоках. Харчоблоки області – у процесі модернізації. Так, у 2020 році Рівненщина отримала на це цільову субвенцію. За ці гроші оновили понад 700 одиниць кухонного обладнання у сотні закладів з понад пів тисячі, що є в області.
"Це був перший крок і початок, бо у попередні роки такої субвенції на оновлення харчоблоків не було. Протягом 2021 року близько 40 закладів освіти зробили капремонти – це не тільки оновлене обладнання, а в цілому проведений ремонт в харчоблоці: замінено вентиляцію, водопостачання", – каже Марина Пашковська.
Більшість харчоблоків потребують покращення й оновлення, зазначила вона. Директорка Гощанського академічного ліцею Маріанна Хрипа каже, що у нинішньому меню закладу – половина страв з рекомендованого переліку. І все більше дітей записується, щоб харчуватись саме в їдальні.
"Обладнання частково відповідає: коштом субвенції закуплена холодильна шафа, картоплечистка, плити, марміти, мийні ванни. Але хотілося б, щоб з'явилася посудомийна машина, овочерізка, пароконвекційна піч, щоб дотримуватися усіх технологічних процесів приготування їжі", – пояснює Маріанна Хрипа.
Заступниця директора департаменту освіти і науки облдержадміністрації Марина Пашковська каже, що 1,5 мільярда гривень з держбюджету, передбачені на модернізацію, оновлення, капремонти й добудову харчоблоків ще не розподілені між областями. Але, щоб мати можливість їх отримати, тергромадам потрібно мати проєктно-кошторисну документацію та надати пропозиції до ОДА.
"Коштами опікується не Міносвіти, а Мінрегіон. Збираємо пропозиції від тергромад, вони подають проєкти. Сподіваємося, що будуть втілені ці проєкти. Це систематична робота", – зазначила Пашковська.
Вона також уточнила: щоб побачити реальні результати реформи – зміну культури харчування дітей, потрібно два-три роки. Водночас сподівається, що зможуть значно швидше побачити, як діти загалом реагують на оновлене меню.
Що відомо
- Оновлене меню для шкільних їдалень містить 160 страв. 75% продуктів мають бути рослинного походження.Також збільшилась кількість молочних продуктів, м’яса та риби. Натомість у стравах зменшили кількість солі, цукру, жирів та субпродуктів. Збільшили також кількість молокопродуктів, м'яса та риби, а кількість солі, цукру, жирів та субпродуктів – зменшили.
Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки
Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber
Долучайтесь до нас в Instagram