У рівненській школі в середині грудня виник інцидент, під час якого семикласник побив дівчину з паралельного класу. У поліції за цим фактом розпочали кримінальне провадження, а 24 грудня мати дівчини Суспільному повідомила, що забрала заяву й конфлікт вичерпаний.
Журналісти запитали в експертів, чому виникає підліткова агресія, як з нею справлятися та як на агресію впливає заняття у спортивній секції, адже учасник інциденту ходить на боротьбу.
Конфлікт у школі
Інцидент трапився в одній з рівненських шкіл 13 грудня після уроків. Суспільне не розкриває закладу та імен учасників інциденту, оскільки тема стосується дітей. Зі слів матері, між її донькою та учнем паралельного класу трапився конфлікт, після якого він побив дівчину. Жінка звернулась у поліцію, там почали кримінальне провадження – попередньо подію кваліфікували як умисне нанесення легких тілесних ушкоджень.
Дівчина потрапила у лікарню, у неї діагностували струс головного мозку. Опісля лікування в стаціонарі, її перевели на амбулаторне лікування. Як розповіла заявниця, станом на 24 грудня з-за кордону повернулась мати хлопця, з якою вони дійшли порозуміння і матір дівчини забрала заяву з поліції.
Раніше вона повідомляла, що хлопець відвідує секцію з боротьби. Суспільне запитало у психолога та в спортивного тренера про природу підліткової агресії, як з нею впоратись та як на це впливають заняття у спортивній секції.
Причини підліткової агресії
Практична психологиня рівненської загальноосвітньої школи №10 Ольга Нагорна розповіла, що агресія, як форма поведінки, властива кожній людині. Причин виникнення саме підліткової агресії є безліч.
“Зокрема, чому саме у підлітків настигає це явище в поведінці – це перш за все пов’язано з віком. Адже саме в підлітковому віці – гормональні зрушення, які заважають дитині здійснювати достатній самоконтроль, керувати своїми емоціями. Разом з тим, причина може полягати в недостатньому розвитку емоційного інтелекту, недостатньому розвитку емпатійних здібностей, тобто дитина не може зрозуміти, що переживає, почуває інша дитина від її дій, поведінки”, – пояснює вона.
Виникає агресія і через незадоволеність потреб, підтримки й розуміння серед важливих для дитини людей, сім’ї. Можуть бути і глибші причини.
“Це самооцінка дитини, прагнення самовиразитися, самоствердитися. Дуже часто, коли дитина не вміє цього досягнути, вона намагається це зробити за рахунок іншої людини. Тому в причинах можна розбиратися дуже довго. Усі ситуації індивідуальні їх потрібно індивідуально оцінювати”, – уточнює Ольга Нагорна.
Вона зазначила, що дитина може засвоїти агресивні форми поведінки у процесі виховання в сім’ї, або ж з загальнодоступного контенту в інтернеті, насиченого насиллям.
“Інтернет-контент також, на жаль, спонукає до таких агресивних проявів поведінки, переймання таких поведінкових форм. Не можна визначати це як єдину причину. Втім, доведено, що перенасичення агресивним контентом нашого інтернет-простору, на жаль, негативно впливає на взаємодію наших дітей між собою”, – зазначає психологиня.
Втім, дві дитини, абсолютно однакові по темпераменту, ситуації в сім’ї, колу спілкування, можуть по-різному реагувати в аналогічних ситуаціях. Причина – навички поведінкових форм: одна дитина вміє правильно, конструктивно виходити з конфліктів, а інша – цього не вміє, агресує, виходить з ситуації руйнівним чином.
Як навчитися керувати емоційним фоном
“Ми намагаємося розвивати у дітей емоційний інтелект, показувати їм можливість безпечного виходу сильних емоційних почуттів, і оцінювати почуття іншої дитини. І також розвиваємо емпатійні здібності”, – зазначає Ольга Нагорна.
Психологиня каже: ефективність корекційної роботи в емоційній сфері є, дитина все одно досягне результатів і знатиме, як справлятися зі своїми почуттями. Але залишається відкритим питання, чи буде дитина так вчиняти у стресовій ситуації, адже навичку потрібно закріпляти.
“Усе повинно закріплятися і в домашній обстановці, це надто важливо. Адже, якщо вдома батьки – значимі люди – не використовують цих всіх моментів, не можуть безпечно виявляти свої емоційні стани і діти є об’єктами такої поведінки, тоді в стресовій ситуації дитина скористається тим навиком, який вона отримала з психологом на корекційно-розвитковому занятті або тим навиком, який перед очима”, – пояснює спеціалістка.
Агресія і спортивні секції
Причин, з яких діти починають відвідувати спортивні секції, є декілька, розповідає заслужений тренер України з боксу, майстер спорту, директор рівненської дитячої юнацької спортшколи №5 Юрій Марчишин. Він працює з дітьми 40 років.
Одні діти хочуть проявити себе в кращу сторону, якщо, до прикладу, не мають достатніх успіхів в навчанні. Вони проявляються в спорті – показують, що мужні, сильні, кращі, ніж їхні однокласники. Інші – мають кумирів в спорті, рівняються на них, йдуть до цілі й показують хороший результат, – пояснює тренер.
“Коли дитина приходить в спортивний зал, проявити агресію вона там ніяк не може, тому що там йде навчальний процес. Спочатку ставимо в необхідні стійки, вчимо наносити удари, кидки, захищатись. Психіка дитини з іншої сторони працює – дитина приходить на навчання, а не для того, щоб побитись чи побороти, зробити боляче своєму противнику. Ти приходиш в спортзал не для того, щоб образити противника, а перемогти його”, – каже Юрій Марчишин.
Він уточнив, що під час виховного процесу тренер наголошує, що суперник незахищений, а вихованець вміє і знає, як зробити йому боляче. Старші вихованці в змозі контролювати емоції, а початківці – на завжди можуть ці почуття стримувати.
“Дитина, яка приходить на тренування і тренується півтори години щодня, свою агресію губить вже на тренуванні, вона спадає. Процес виховання складний, треба батькам звертати увагу на дітей, щоб агресія не проявлялася. Щоб не було такого, що дитина не ходить на заняття, на спорт, вдома підпорядкована батькам, а на вулиці – проявляє агресію. Ось це велика біда”, – акцентує тренер.
Дітям, у яких недостатній самоконтроль, психологиня Ольга Нагорна радить обрати варіант дозвілля, де вони зможуть безпечно скидати надмір енергії, до прикладу – плавання.
Агресія і булінг – у чому різниця
“Агресія буває явна і прихована, фізична, вербальна – коли дитина фізично нездатна завдати, або для неї ці форми не є притаманні, вона може вербально досить сильно нашкодити іншій. Також є аутоагресія, коли дитина мучить себе”, – уточнює психологиня.
Вона акцентує, що варто розрізняти агресивну поведінку й явище булінгу, який є злочином.
“Булінг – більш системне явище, яке має на меті приниження особистості і за рахунок приниження – підвищення свого статусу. Здійснюють його досить свідомо, в той самий час, коли агресивна поведінка може виникати від недостатньо розвиненого самоконтролю, він невміння діяти по-іншому, від високої імпульсивності, яка притаманна особливо для підліткового віку”, – роз’яснює Ольга Нагорна.
Як відкоригувати агресивну поведінку
Ольга Нагорна пояснила, що у своїй роботі з дітьми намагається давати прості варіанти поведінки для використання у конкретних стресових ситуаціях.
“У мене правила трьох “П” – повідомити опонента, що тобі не подобається, тебе не влаштовує. Коли ти маєш спробувати піти з епіцентру подій і підійти до вчителя – як один з варіантів. Це прості формули, які легко засвоюються, які легко закріпити”, – каже психологиня.
Вона зазначає, що намагається пояснювати батькам, аби і вдома закріплювали ці правила і вони стали звичними для поведінки дитини.
Читайте також
- Підліткова агресія: чому виникає та як запобігти – пояснюють рівненські фахівці.
- У листопаді за фактом бійки у школі на Буковині поліція розпочала перевірку.
- "Батьки розібралися між собою": в луцькій школі прокоментували бійку п'ятикласників.
Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки
Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber
Долучайтесь до нас в Instagr
