Рівненська обласна рада погодила "Рівнеоблводоканалу" кредит на нові очисні споруди для Рівного. Раніше повідомлялось, що це передбачає участь підприємства у програмі Європейського інвестиційного банку (ЄІБ). На що піде 26,6 млн євро кредиту, у якому стані наявні очисні та чиїм коштом повертатимуть позику, Суспільне розпитало в спеціалістів та причетних до процесу.
Що це за кредит
Гроші для будівництва нових очисних споруд "Рівнеоблводоканал" планує взяти в кредит у Європейського інвестиційного банку в рамках "Програми розвитку муніципальної інфраструктури України". Рішення про участь комунального підприємства у цьому проєкті депутати обласної ради вже ухвалили на сесії 19 серпня.
З 26,6 млн євро кредиту 23 мільйони піде саме на очисні споруди Рівного, – повідомив директор "Рівнеоблводоканалу" Андрій Карауш.
"З 2016 року ми йдемо поетапно, наближаємось до субкредитної угоди і рішення обласної ради – це один з основних елементів. Це, по суті, погодження власника на залучення даного кредиту. Крім того, ми отримали 25 серпня висновок Мінекології про оцінку впливу на довкілля даним проєктом, як під час будівництва, так і під час експлуатації", – пояснює Андрій Карауш.
Коли у Рівному можуть збудувати нові очисні
Пакет документів подають на Групу управління проєктами, яку ЄІБ створив в Україні й на погодження – у Міністерство фінансів. За планом-графіком у вересні вже повинні розпочатися передтендерні процедури, заявив директор водоканалу і пояснив, що це – попередня оцінка можливих учасників.
"По фінансовій моделі кредит на 30 років з пільговим восьмирічним періодом.Тобто, в цей пільговий період виплачуватиметься тільки частина відсотків за обслуговування цього кредиту. І якраз ці вісім років відведені для повної реалізації всіх компонентів, які ми заклали: будівництво очисних, реконструкція очисних в Квасилові і реконструкція каналізаційних насосних станцій", – акцентує Андрій Карауш.
Він також зауважив, що тендерні процедури відбуватимуться за правилами ЄІБ, а не національного законодавства. Підприємство погоджуватиме лише технічні параметри й не матиме відношення до відбору учасників.
У якому стані очисні облводоканалу
Очисні споруди комунального підприємства обласної ради "Рівнеоблводоканал" займають майже 19 гектарів на вулиці Будівельників у Рівному. Туди для очищення надходять нечистоти від споживачів міста.
Потужність споруд дозволяє очистити до 25 тисяч кубометрів стічних вод.
"На сьогодні це не є достатньою кількістю для очищення стічних вод від споживачів. Для забезпечення повної очистки стічної води від споживачів міста Рівного очисні споруди повинні бути приблизно на 60 тисяч метрів кубічних стічної води за добу", – коментує головний інженер "Рівнеоблводоканалу" Андрій Грухаль.
Рівненські очисні споруди, за його словами, були розраховані максимум на 40-50 років експлуатації. Зараз їм понад 60 років.
"Вони вже замортизовані. Бетон розкришується, металеві конструкції – вони також підлягають певному зносу. Їх треба підтримувати в робочому стані – вкладати кошти на заміну трубопроводів, напірної арматури, відновлення бетонних конструкцій. Це кошти підприємства, які закладені в тариф", – пояснює головний інженер підприємства.
У тариф закладена оплата підприємству "Рівнеазот", яке також на своїх очисних спорудах приймає стічні води від споживачів Рівного. Нові очисні споруди дозволять зекономити цю частину витрат, а також дадуть інші переваги, – переконаний Андрій Грухаль.
"По-перше, це відмова від чужих очисних споруд, зменшення споживання електроенергії, створення сприятливих умов, в тому числі для персоналу, це автоматизація процесу очистки, покращення якості очистки. Хоча у нас граничнодопустимі скиди також жорсткі, але сучасні технології дозволяють ще більше покращити якість очистки стічної води, а це – і вплив на довкілля", – пояснює він.
Зв'язок з "Рівнеазотом"
Рівне перекачує для очищення свої стоки на "Рівнеазот" від початку існування підприємства, – зауважив керівник водоканалу Андрій Карауш. Підприємство, з його слів, будували "під місто" і це було передбачено проєктом.
"За 60 років експлуатації цих напірних колекторів, а вони побудовані з різних матеріалів: і чавун, і сталь, і бетон. І одинадцять кілометрів – дві нитки дев'ятисотого діаметру і вони вже зношені. Чому взяли за перевагу нові очисні? Бо розглядали варіант реконструкції колекторів. Бо це в рази дорожче, ніж побудувати нові очисні споруди", – коментує директор водоканалу.
Андрій Карауш також акцентував, що "Рівнеазот" за багаторічну спільну історію ніколи місто не підводив. Відтак, не бачить загрози у тому, що підприємство захоче розірвати стосунки з "Рівнеоблводоканалом" до побудови нових очисних. Мільйон євро, яке підприємство платить "Рівнеазоту" за очищування стоків – ресурс, що дасть змогу повертати кредит ЄІБ, – зауважив він.
"Ми несемо також витрати по електроенергії на перекачування – це наші витрати. Якщо розділити, то 15-16 мільйонів ми платимо за перекачування і додатково ще 22 мільйони –за очистку в рік", – каже Андрій Карауш.
Наскільки в підприємстві "Рівнеазот" зацікавлені в наявності співпраці з "Рівнеоблводоканалом" у питанні очищення стічних вод, Суспільне запитало у керівника з комунікацій компанії "Group DF" Олега Арестархова, до складу якої входить "Рівнеазот".
"У радянські часи проєктувалося, що очисні споруди – це частина хімічного виробництва. Наскільки я знаю, підприємство, фактично, по собівартості робить цю послугу. Для підприємства це, фактично, не є бізнесом. Це така, можливо, пафосно звучить, це соціальна місія", – коментує Олег Арестархов.
За словами Андрія Карауша, тариф "Рівнеазоту", як і водоканалу, дійсно виконує соціальну функцію, бо обмежується державою. Адже при розрахунку враховується платоспроможність споживача.
Роль обласної ради
За словами голови бюджетної комісії обласної ради Ігора Ясенюка, кредит ЄІБ – це хороша інвестиційна пропозиція, адже передбачає відсоткову ставку 1,5%.
"Як людина, яка працювала довгий час в бізнесі, я б мріяв, щоб моє підприємство отримувало такий інвестиційний кредит. Наше підприємство "Рівнеоблводоканал" при наданні своїх послуг в змозі компенсувати цей кредит. У разі якихось форс-мажорів, є для того обласна рада, яка підставить плече своєму комунальному закладу, якщо не буде вистачати коштів", – зазначив він.
"Обласна рада гарантує в частині надання гарантії сплату сум та заборгованостей", йдеться у документі.
Думка ексмера як експерта
Ексміський голова Рівного Володимир Хомко, який очолював підприємство "Рівнеоблводоканал" з березня 2005-го по грудень 2008 року, зазначив, що очисні потрібно було замінювати ще тридцять років тому. Але можливостей, зокрема, із залучення кредитів, не було.
"Я одразу заспокою всіх: контроль буде з боку ЄІБ і про корупцію чи тому подібне говорити немає навіть причини. По-друге, мова йде не тільки про очисні споруди, а й про покращення водопостачання, каналізування Басів Кута й інше. Це також дуже важливо. І найголовніше – мова йде про те, що колектори не витримають – рік, два, три і їх не стане. І тоді шукатимуть такі самі суми мільйонів євро, терміново. Тому актуально надзвичайно побудувати ці очисні споруди у Рівному", – пояснив Володимир Хомко.
Щодо можливого підвищення тарифу, то директор підприємства Андрій Карауш зауважив, що коли почнуть функціонувати нові очисні, гроші за послуги "Рівнеазоту" будуть переформатовані в оплату кредиту.
Що відомо
- Керівництво "Рівнеоблводоканалу" просило обласну раду підтримати участь підприємства у спільному з Європейським інвестиційним банком проєкті "Програма розвитку муніципальної інфраструктури України". Про це йшлось під час засідання бюджетної комісії 12 серпня.
- Розмір кредиту за проєктом – майже 26,6 млн євро, який видається на 30 років з восьмирічним пільговим періодом під 1,5% та ставкою LIBORсередньозважена Відсоткова ставка за міжбанківськими кредитами, що надаються банками один одному, на різний час у різній валюті на лондонському міжбанківському ринку. – разом це не більше 2,5%. Крім будівництва очисних за кредитні кошти планують також реконструювати магістралі водопостачання, водогонів, придбати транспорт з системою телеінспекції та систему повірки витратомірів у Рівному.
- Андрій Карауш зауважив, що з усіх водоканалів України в проєкті залишилися два підприємства: рівненське й луцьке.
Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки
Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber
Долучайтесь до нас в Instagram
