Конярка Вікторія Марущак родом із російського Хабаровська більше 70 років займається кіньми. Після школи жінка навчалася у Харкові, потім — працювала на різних кінних заводах в Україні. Зараз пані Вікторія не їздить на конях, тому навчає конярству дітей на Рівненщині та виступає суддею на кінно-спортивних змаганнях.
Вікторія Марущак займається конярством більше 70 років.
«Мої дід і баба жили в селі Великі Сорочинці Полтавської області поряд з Дібрівським кінним заводом, і я пішки 25 кілометрів бігала в той кінний завод. Ну як бігала? Ходила. Дід був лікарем, в нього пара виїзних коней, яких я доглядала, і в колгоспі Гоголя також були коні, я не вилізала з тієї конюшні», — розповіла вона.
Жінка народилася у Хабаровську, що в Росії, після закінчення школи вступила до Харківської зооветеринарної академії. Потім працювала в Україні.
«Працювала в Дібрівському кінному заводі начкономКерівниця, головна з тих, хто відповідає за коней, виростила знаменитого Піона, потім мене перевели на Київський іподром, на якому я теж дуже довго попрацювала, а з Київського іподрому перекинули в Київську область. А потім перевели вже сюди, де організували в технікумі групу конярів — і для їхнього навчання збудували іподром», — пригадала Вікторія Марущак.
Жінку мали перевести на інший кінний завод, але вона вирішила залишитись тут:
«Я займалася рисакамиЦе спеціальна група легкоупряжних порід коней, яких вивели для швидкого руху риссю. і скачками, я скакала, ігри кінно-спортивні. А тут я дітей навчала всьому: тут і четвірки були, тут були і рисаки, і були скакові, бо діти вступали сюди вчитися з різних кінних заводів, з різних областей».
Зараз жінка не їздить на конях, натомість навчає дітей у кінно-спортивному клубі, виступає суддею на змаганнях з кінного спорту та доглядає за тваринми.
«Кінь — то моя улюблена тварина, розумієте? А в роботі з ними я завжди коней балую, може це й недобре. Я одного недавно так розбалувала, що він міг і вкусити», — поділилась конярка.
У кінно-спортивному клубі перебуває 20 коней, за якими доглядають двоє конюхів та волонтери, розповідає керівниця Катерина Трохименко.
«Спеціалізуємося ми на різних напрямках: це як спортивний, так і любительський, так і оздоровлення діток та ветеранів. У нас діє послуга ветеранського спорту, тобто, коли держава виділяє щоквартала півтори тисячі кожному ветерану, тобто на фінансування спортивних клубів», — розповіла вона.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok
